Головна
Головна → 
Фінанси → 
Фінансовий менеджмент → 
« Попередня Наступна »
В.Д. Лі. ФІНАНСИ В ПИТАННЯХ І ВІДПОВІДЯХ., 2004 - перейти до змісту підручника

Які заходи проводяться для зниження інфляції попиту?

Подолання інфляції попиту досягається відносно рядовими макроекономічними методами використання грошової і фіскальної політики.
Антиінфляційна політика включає різні методи обмеження грошової пропозиції:
Зменшення обсягу грошової маси в обігу через скорочення готівково-грошової емісії Центральним банком.
Збільшення облікових ставок (рефінансування) за централізовані кредити в целяхудорожанія кредитних ресурсів і зниження іхдоступності.
Збільшення резервних вимог Центрального банку до комерційних банків для досягнення стиснення кредитного мультиплікатора і обмеження кредитної експансії комерційних банків.
Пряме скорочення кредитів Центрального банку в тих же цілях.
Антиінфляційна фіскальна полигика проводиться шляхом збільшення податків, скорочення державних витрат і, на основі цього, зниження дефіцитів державного бюджету.
Податкова політика в умовах інфляції покликана вирішувати дві взаємозалежні, але суперечать завдання: по-перше, підвищити рівень доходів держбюджету для досягнення його збалансування та усунення дефіциту, по-друге, оживити економічну активність первинних ланок економіки - у сфері виробництва та обміну.
Податкова антиінфляційна політика полягає в скороченні непрямого оподаткування. Непрямі податки мають інфляційний характер, оскільки збільшують ціни, скорочують попит. Другим аспектом дії високих податків є їх тиск на виробництво, що обмежує пропозицію. По-третє, значний податковий тягар, як правило, зв'язується з дією безлічі податків, що ускладнюють податкову систему, що призводить до ухилення від податків.
Тому при інфляції переважніше проста і надійна податкова система, що не обтяжена умовами пільгування з акцентом на обкладення споживання. Цим вимогам найбільшою мірою відповідає податок на доходи і майнові податок з високим ступенем диференціації ставок залежно від вартості майна.
Скорочення державних витрат передбачає поширення цього процесу як на бюджетну сферу, так і на сферу матеріального виробництва щодо державних господарюючих суб'єктів. Тут слід мати на увазі, що в останньому випадку антиінфляційні заходи стосуються другої складової інфляції - інфляції витрат, або виробників, тому їх вплив буде розглядатися окремо. У цьому відношенні спостерігається взаємозв'язок причин двох видів інфляції та способів протидії комплексного характеру.
У частині бюджетних витрат загальнодержавного та місцевого рівнів генеральним напрямком є їх максимальне скорочення по всіх можливих статтях. Зрозуміло, повинні бути забезпечені життєво важливі соціальні потреби по захисту пенсіонерів, учнів, працівників з фіксованими доходами.
Обмеження бюджетних витрат досягається:
а) прямими методами - рестрикції, тобто шляхом їх примусового зниження проти досягнутого рівня на підставі законодавчих актів або розпоряджень повноважних державних органів;
б) методом секвестрування - пропорційним зниженням всіх витрат відповідно до заданої загальною величиною зниження, обумовленою різними факторами:
-рівнем наявних доходів;
- передбачаються рівнем дефіциту державного бюджету.
У будь-якому випадку скорочення витрат зачіпає дію багатьох національних програм розвитку, відмова від усіляких престижних проектів, заходів, що не дають негайної віддачі і т.д.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz