Головна
Головна → 
Фінанси → 
Податки та оподаткування → 
« Попередня Наступна »
А.В. Толкушкін. ЕНЦИКЛОПЕДІЯ РОСІЙСЬКОГО ТА МІЖНАРОДНОГО ОПОДАТКУВАННЯ, 2003 - перейти до змісту підручника

КОНСУЛЬСЬКІ ПРИМІЩЕННЯ

- термін Віденської конвенції 1963 р., що означає використовуються виключно для цілей консульської установи будівлі або частини будівель і обслуговуючий дана будівля або частини будинків земельну ділянку, кому б не належало право власності на них (ст. 1 Конвенції). Недоторканність консульських приміщень встановлена в ст. 31 Конвенції.
Звільнення консульських приміщень від податків, зборів і мит регламентовано у ст. 32 Конвенції таким чином: «1. Консульські по-міщення і резиденція штатного глави консульської установи, власником або наймачем яких є акредитуюча держава або будь-яка особа, що діє від його імені, звільняються від усіх державних, районних і муніципальних податків, зборів і мит, за винятком тих, що являють собою плату за конкретні види обслуговування.
2. Податкові вилучення, зазначені в пункті 1 цієї статті, не поширюються на ті збори, мита та податки, якими за законодавством держави перебування обкладаються особи, що уклали договір з репрезентованою державою або з особою, яка діє від його імені ».
Консульські приміщення не повинні використовуватися в цілях, несумісних з виконанням консульських функцій. Зазначене положення не виключає можливості розміщення канцелярій та інших органів чи установ в частині будівлі, де знаходяться консульські приміщення, за умови, що приміщення, відведені таким канцеляріях, будуть відокремлені від приміщень, якими користується консульську установу. У цьому випадку зазначені канцелярії не є частиною консульських приміщень згідно Конвенції (ст. 55 Конвенції).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz