| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Макроекономічні агенти | ||
|
Домогосподарства (households) - це сукупний, раціонально діючий макроекономічний агент, мета економічної діяльності якого полягає в максимізації корисності. Домогосподарства є власниками економічних ресурсів (праці, землі, капіталу і підприємницьких здібностей). Продаючи економічні ресурси, домогосподарства отримують доходи, більшу частину яких вони витрачають на споживання (споживчі витрати), а частину, що залишилася зберігають і тому виступають: основними покупцями товарів і послуг \ основними зберігачами і тому кредиторами (lenders), забезпечуючи пропозицію кредитних коштів (loanable funds) в економіці. Фірми (business firms) - це сукупний, раціонально діючий макроекономічний агент, метою економічної діяльності якого виступає максимізація прибутку. Фірми є: основними виробниками товарів і послуг в економіці; покупцями економічних ресурсів, за допомогою яких здійснюється процес виробництва. Для розширення виробництва, забезпечення приросту запасу капіталу та відшкодування зносу капіталу фірмам необхідні інвестиційні товари (у першу чергу, обладнання), тому вони є Оскільки виручка від продажів виплачується домогосподарствам у вигляді факторних доходів, то для фінансування своїх інвестиційних витрат фірми використовують, як правило, позикові кошти, виступаючи основними позичальниками (borrowers) в економіці, пред'являючи попит на кредитні кошти. Домогосподарства і фірми утворюють приватний сектор економіки. Держава (government) - це раціонально діючий макроекономічний агент, представлений сукупністю державних установ і організацій, що володіють політичним і юридичним правом впливати на хід економічних процесів, регулювати економіку. Основне завдання держави в ринковій економіці полягає в усуненні провалів ринку (market failures) і максимізації суспільного добробуту (social welfare). Держава виступає: виробником суспільних благ; покупцем товарів і послуг, що необхідно для забезпечення функціонування державного сектора; перераспределітель національного доходу (через систему податків і трансфертів); залежно від стану державного бюджету - кредитором або позичальником на фінансовому ринку] регулятором і організатором функціонування ринкової економіки, по-перше, створюючи й забезпечуючи інституційні основи ефективного розвитку економіки (законодавча база, система безпеки, податкова система тощо), тобто розробляє "правила гри", фіскальна (або бюджетно-податкова) політика, монетарна (або грошово-кредитна) політика, зовнішньоторговельна політика, політика доходів (політика " заробітна плата - ціни "). Приватний і державний сектори утворюють закриту економіку. Іноземний сектор (foreign sector) - це сукупний раціонально діючий макроекономічний агент, який об'єднує всі інші країни світу, з якими дана країна взаємодіє допомогою: міжнародної торгівлі, тобто покупки і продажу товарів і послуг (експорт та імпорт товарів і послуг); переміщення капіталів, тобто купівлі та продажу фінансових активів - цінних паперів (експорт та імпорт капіталу). Додавання в аналіз іноземного сектора дає відкриту економіку. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||