Головна
Головна → 
Фінанси → 
Економіка → 
« Попередня Наступна »
І.А. Спиридонов. СВІТОВА ЕКОНОМІКА (Навчальний посібник. Друге видання, перероблене і доповнене), 2006 - перейти до змісту підручника

Міжнародна економічна інтеграція

Це процес господарсько-політичного об'єднання країн на основі розвитку глибоких стійких взаємозв'язків і поділу праці між національними господарствами, взаємодії їх відтворювальних структур на різних рівнях і в різних формах. На мікрорівні цей процес йде через взаємодію капіталу окремих господарюючих суб'єктів (підприємств, фірм) сусідніх країн шляхом формування системи економічних угод між ними, створення філій за кордоном. На міждержавному рівні інтеграція відбувається на основі формування економічних об'єднань держав і узгодження національних політик.
Бурхливий розвиток міжфірмових зв'язків породжує необхідність міждержавного (а в ряді випадків наддержавного) регулювання, спрямованого на забезпечення вільного руху товарів, послуг, капіталів і робочої сили між країнами в рамках даного регіону, на узгодження і проведення спільної економічної, науково-технічної, фінансової та валютної, соціальної, зовнішньої і оборонної політики. У результаті відбувається створення цілісних регіональних господарських комплексів з єдиною валютою, інфраструктурою, загальними економічними пропорціями, фінансовими фондами, загальними наднаціональними або міждержавними органами управління.
Найпростіша форма економічної інтеграції - зона вільної торгівлі, в рамках якої скасовуються торгові обмеження між країнами-учасницями і насамперед мита.
Інша форма - митний союз - припускає поряд з функціонуванням зони вільної торгівлі встановлення єдиного зовнішньоторговельного тарифу і проведення єдиної зовнішньоторговельної політики щодо третіх країн.
В обох випадках міждержавні відносини стосуються лише сфери обміну, з тим щоб забезпечити для країн-учасниць однакові можливості у розвитку взаємної торгівлі і фінансових розрахунків.
Більш складною формою є загальний ринок, що забезпечує його учасникам поряд з вільною взаємної торгівлею і єдиним зовнішнім тарифом свободу пересування капіталів і робочої сили, а також узгодження економічної політики.
Але найбільш складною формою міждержавної економічної інтеграції є економічний (і валютний) союз, що суміщає всі вищевказані форми з проведенням загальної економічної і валютно-фінансової політики.
Економічна інтеграція забезпечує ряд сприятливих умов для взаємодіючих сторін.
По-перше, інтеграційне співробітництво дає господарюючим суб'єктам (товаровиробникам) більш широкий доступ до різного роду ресурсів: фінансових, матеріальних, трудових, до новітніх технологій в масштабах всього регіону, а також дозволяє виробляти продукцію в розрахунку на ємний ринок всієї інтеграційної угруповання.
По-друге, економічне зближення країн у регіональних рамках створює привілейовані умови для фірм країн-учасниць економічної інтеграції, захищаючи їх деякою мірою від конкуренції з боку фірм третіх країн.
По-третє, інтеграційна взаємодія дозволяє його учасникам спільно вирішувати найбільш гострі соціальні проблеми, такі як вирівнювання умов розвитку відсталих районів, пом'якшення становища на ринку праці, надання соціальних гарантій малозабезпеченим верствам населення, подальший розвиток системи охорони здоров'я , охорони праці та соціального забезпечення.
Проте взаємодія національних господарств розвивається з різним ступенем інтенсивності, у різних масштабах, проявляючись більш чітко в окремих регіонах. Тому необхідно розглянути об'єктивні чинники, що зумовлюють цей процес.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz