Методика оцінки ефективності капітальних вкладень в умовах адміністративної системи господарювання
Слід зазначити, що обидва ці показники мали ряд суттєвих недоліків, основним з яких була відсутність обліку фактора часу, внаслідок чого в процесі розрахунку порівнювалися непорівнянні показники: обсяг інвестицій в справжній вартості і обсяг прибутку в майбутній вартості. Використання цих показників не відповідало вимогам об'єктивної та всебічної оцінки. .
Об'єктивність розрахунків не досягалася внаслідок того, що в якості показника повернення розглядався не весь грошовий що формується за рахунок сум чистого прибутку та амортизаційних відрахувань, а тільки прибуток, що спотворювало результат оцінки внаслідок заниження коефіцієнта ефективності і, відповідно , завищення терміну окупності. Використання для розрахунків показників, що базуються на однакових вихідних даних (обсяг при були і обсяг капітальних вкладень), вело до отримання однобічної оцінки ефективності капітальних вкладень.
Тут певною мірою (через приведення капітальних вкладень до теперішнього часу за допомогою нормативного коефіцієнта ефективності) здійснювався облік чинника часу.
Наприкінці 70-х років у розрахунку ефективності капітальних вкладень стали враховувати витрати на інвестування виробничої сфери, екологічні наслідки, що досягти більше пів
ного визначення ефективності капітальних вкладень і підвищити об'єктивність оцінок.
Разом з тим можливості розглянутої методики обмежувалися існувала системою господарювання. В умовах планових методів розподілу капітальних вкладень не практикувалося розгляд ризику випадковості і невизначеності, взаємозв'язку номінальних і реальних вартісних оцінок в умовах інфляції, категорій фінансового аналізу - грошових потоків, ліквідності, балансу готівки і т.д.