6.3. Методи аудиторської перевірки
контрольні тести в цілому по розділу;
методики перевірки окремих об'єктів обліку, в тому числі:
об'єкти аудиту;
цілі і завдання аудиту;
програма аудиторської перевірки;
нормативні акти, які використовуються при аудиті;
джерела інформації, використовувані при аудиті;
послідовність робіт при проведенні аудиту;
методики аудиторської перевірки з зазначенням основних можливих порушень, що встановлюються в ході перевірок.
При проведенні аудиту та розробці контрольних процедур об'єкти перевірки та документи поточного аудиту доцільно групувати за розділами з присвоєнням їм шифрів-кодів. Наприклад, як це показано в таблиці 11.
Тести для перевірки об'єктів аудиту можуть мати наступний вигляд.
Попередня перевірка стану проведеної роботи здійснюється в період підготовки аудиторського висновку і може оформлятися такий спосіб.
Після завершення складання аудиторського висновку проводиться остаточна перевірка стану проведеної ра-
Для збору аудиторських доказів при перевірці застосовуються різні процедури (методи). Найбільш поширеними з них є:
Перевірка арифметичних розрахунків клієнта (перерахування). Перерахунок полягає у перевірці арифметичної точності джерел документів і бухгалтерських записів і у виконанні незалежних вибіркових підрахунків.
Інвентаризація. Прийом, який дозволяє отримати ючную інформацію про наявність майна підприємства та орієнтовну інформацію про стан і вартості такого майна. Інвентаризації підлягають майно клієнта і його фінансові зобов'язання. Аудитори можуть спостерігати за процесом проведення інвентаризації, що дозволяє правильно оцінити надійність системи бухгалтерського обліку і дієвість системи внутрішнього контролю.
Перевірка дотримання правил обліку окремих господарських операцій. Дозволяє аудиторської організації здійснювати контроль за обліковими роботами, виконуваними бухгалтерією.
Підтвердження. Зміст даного методу полягає в першу, що для отримання інформації про реальність залишків на рахунках обліку грошових коштів, рахунках розрахунків, рахунках дебіторської та кредиторської заборгованості аудиторська організація повинна отримати підтвердження у письмовій формі від незалежної (третьої) сторони. Для цього аудиторська організація мо-же самостійно встановити безпосередній контакт з незалежної (третьої) стороною, якій було направлено запит на підтвердження.
Усний опитування персоналу, керівництва підприємства і незалежної (третьої) сторони. Результати опитування записуються у вигляді протоколу чи короткого конспекту, в якому зазначаються прізвище аудитора, який проводив опитування, а також прізвище, ім'я, по батькові опитаного особи.
Простежування. Процедура, в ході якої аудитор перевіряє деякі первинні документи, відображення даних первинних документів у регістрах синтетичного та аналітичного обліку, знаходить заключну кореспонденцію рахунків і переконується в тому, що відповідні господарські операції правильно чи неправильно відображені в бухгалтерському обліку. Простежування дозволяє вивчити нетипові статті і події, відображені в документах клієнта.
Аналітичні процедури. Аналіз і оцінка отриманої аудитором інформації, дослідження найважливіших фінансових і економічних показників підприємства з метою виявлення незвичайних і невірно відбитих у бухгалтерському обліку фактів господарської діяльності, а також з'ясування причин таких помилок і перекручувань.
Підготовка альтернативного балансу. Використовується для оцінки реальності та повноти відображення в обліку готової продукції (виконаних робіт, наданих послуг). Це може бути
баланс сировини, матеріалів і виходу продукції, що дозволить аудиторської організації виявити відхилення від нормативних витрат сировини і матеріалів і виходу продукції (виконання робіт, надання послуг) і тим самим переконатися у достовірності визначення фінансового результату.
Конкретні методи збору аудиторських доказів аудитор встановлює самостійно, виходячи з умов проведення перевірки та особливостей аудируемого підприємства. Для більш ефек-тивного збору аудиторських доказів аудитор зобов'язаний правильно спланувати, які аналітичні процедури, в якій кількості і обсязі необхідно виконати для збору потрібних даних.