Головна
Головна → 
Фінанси → 
Бухгалтерський облік. Аудит → 
« Попередня Наступна »
Під редакцією В.В. Скобарь. АУДИТ (Підручник для вузів), 2005 - перейти до змісту підручника

6.3. Методи аудиторської перевірки

Так як аудит будь-якої організації - це складний процес, тре-бующей істотних тимчасових і економічних витрат на його організацію, доцільно попередньо провести роботу, спрямовану на максимальне скорочення часу перевірок, не знижуючи при цьому їх якості. Для цього необхідно розробити методики перевірки кожного об'єкта аудиту. Тобто розробити необхідні конкретні процедури перевірки та провести докладний опис порядку їх проведення. Методи підготовки, проведення та оформлення аудиту основних об'єктів обліку будуть розглянуті в наступних розділах даної книги. До загальних моментів проведення аудиту можна віднести методику розробки контрольних тестів по розділах аудиту та окремими об'єктами обліку, які повинні бути складені за єдиною схемою, що включає в себе:
контрольні тести в цілому по розділу;
методики перевірки окремих об'єктів обліку, в тому числі:
об'єкти аудиту;
цілі і завдання аудиту;
програма аудиторської перевірки;
нормативні акти, які використовуються при аудиті;
джерела інформації, використовувані при аудиті;
послідовність робіт при проведенні аудиту;
методики аудиторської перевірки з зазначенням основних можливих порушень, що встановлюються в ході перевірок.
При проведенні аудиту та розробці контрольних процедур об'єкти перевірки та документи поточного аудиту доцільно групувати за розділами з присвоєнням їм шифрів-кодів. Наприклад, як це показано в таблиці 11.


Тести для перевірки об'єктів аудиту можуть мати наступний вигляд.



Попередня перевірка стану проведеної роботи здійснюється в період підготовки аудиторського висновку і може оформлятися такий спосіб.



Після завершення складання аудиторського висновку проводиться остаточна перевірка стану проведеної ра-


У цей же період складається зведення встановлених і исп-равленних організацією помилок, дається оцінка подіям, про- ізошедшім після складання балансу до дати аудиторського висновку, після проведення контрольних процедур отримані результати узагальнюються і даються вказівки на подальші дії.






Для збору аудиторських доказів при перевірці застосовуються різні процедури (методи). Найбільш поширеними з них є:
Перевірка арифметичних розрахунків клієнта (перерахування). Перерахунок полягає у перевірці арифметичної точності джерел документів і бухгалтерських записів і у виконанні незалежних вибіркових підрахунків.
Інвентаризація. Прийом, який дозволяє отримати ючную інформацію про наявність майна підприємства та орієнтовну інформацію про стан і вартості такого майна. Інвентаризації підлягають майно клієнта і його фінансові зобов'язання. Аудитори можуть спостерігати за процесом проведення інвентаризації, що дозволяє правильно оцінити надійність системи бухгалтерського обліку і дієвість системи внутрішнього контролю.
Перевірка дотримання правил обліку окремих господарських операцій. Дозволяє аудиторської організації здійснювати контроль за обліковими роботами, виконуваними бухгалтерією.
Підтвердження. Зміст даного методу полягає в першу, що для отримання інформації про реальність залишків на рахунках обліку грошових коштів, рахунках розрахунків, рахунках дебіторської та кредиторської заборгованості аудиторська організація повинна отримати підтвердження у письмовій формі від незалежної (третьої) сторони. Для цього аудиторська організація мо-же самостійно встановити безпосередній контакт з незалежної (третьої) стороною, якій було направлено запит на підтвердження.
Усний опитування персоналу, керівництва підприємства і незалежної (третьої) сторони. Результати опитування записуються у вигляді протоколу чи короткого конспекту, в якому зазначаються прізвище аудитора, який проводив опитування, а також прізвище, ім'я, по батькові опитаного особи.
Перевірка документів. Аудитор повинен переконатися в реальності певного документа. Для цього вибираються відповідні записи в бухгалтерському обліку та простежується відображення операції в обліку аж до того первинного документа, який повинен підтверджувати реальність і доцільність виконання цієї операції.
Простежування. Процедура, в ході якої аудитор перевіряє деякі первинні документи, відображення даних первинних документів у регістрах синтетичного та аналітичного обліку, знаходить заключну кореспонденцію рахунків і переконується в тому, що відповідні господарські операції правильно чи неправильно відображені в бухгалтерському обліку. Простежування дозволяє вивчити нетипові статті і події, відображені в документах клієнта.
Аналітичні процедури. Аналіз і оцінка отриманої аудитором інформації, дослідження найважливіших фінансових і економічних показників підприємства з метою виявлення незвичайних і невірно відбитих у бухгалтерському обліку фактів господарської діяльності, а також з'ясування причин таких помилок і перекручувань.
Підготовка альтернативного балансу. Використовується для оцінки реальності та повноти відображення в обліку готової продукції (виконаних робіт, наданих послуг). Це може бути
баланс сировини, матеріалів і виходу продукції, що дозволить аудиторської організації виявити відхилення від нормативних витрат сировини і матеріалів і виходу продукції (виконання робіт, надання послуг) і тим самим переконатися у достовірності визначення фінансового результату.
Конкретні методи збору аудиторських доказів аудитор встановлює самостійно, виходячи з умов проведення перевірки та особливостей аудируемого підприємства. Для більш ефек-тивного збору аудиторських доказів аудитор зобов'язаний правильно спланувати, які аналітичні процедури, в якій кількості і обсязі необхідно виконати для збору потрібних даних.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz