| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
1.2. Методи і функції науки | ||
|
Особливе значення для проведення історико-економічного аналізу має типологія, застосування якої необхідно для всіх наук, що мають справу з украй різнорідними за складом множинами об'єктів. Типологія - метод наукового пізнання, в основі якого лежить розчленовування систем об'єктів і їх угрупування за допомогою узагальненої моделі. Мета типології в історії економіки - опис безлічі господарств. Найбільш поширеною типологією є їх визначення на основі сукупності таких ознак: | технологічних - ступеня розвитку знарядь праці і технологій; | економічних - системи відносин власності, форми зв'язку виробників і споживачів; | інституційних - ролі держави та інших суспільних інститутів в організації виробництва. Результатом такого підходу стало виділення макромоделей первіснообщинного, рабовласницького, феодального, капіталістичного типів господарства з урахуванням національних і регіональних особливостей економічного розвитку. Пріоритетними функціями історії економіки є: | прагматичні (пропаганда досвіду і уроків господарського розвитку); | ціннісні (аналіз основних віх економічного розвитку повинен супроводжуватися моральною оцінкою цілей, шляхів, засобів і результатів економічного розвитку); | культурні (історія економіки виконує функції соціальної пам'яті, що дозволяє зберегти спадкоємність в господарській практиці та економічної теорії на основі критичного відбору матеріальних та ідейних елементів минулого); Виконання цих функцій визначає місце історії економіки в системі економічних наук. Будучи методологічною основою даної системи, економічна теорія є теоретичну дисципліну, закони і категорії якої є похідними від якості, кількості та повноти первинної економічної інформаційної бази. Тому роль фундаменту розглянутої системи виконують історія економіки та історія економічних учень. Підкреслюючи важливість їх вивчення, можна провести аналогію з тим, що сказав про природознавстві англійський фізик Томпсон: "Дослідження в прикладних науках ведуть до реформ, а у фундаментальних - до наукових революцій». | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||