Головна
Головна → 
Фінанси → 
Економіка → 
« Попередня Наступна »
Конотопом М.В., Сметанін С. І.. ІСТОРІЯ ЕКОНОМІКИ. (Підручник), 2000 - перейти до змісту підручника

§ 2. Мілітаризація господарства напередодні і в період другої світової війни (1932-1945 рр..)

Вихід з економічної кризи японський уряд бачило в мілітаризації н агресії. У 1931 р. японські війська захопленням Манчжурії починають «неоголошену» війну проти Китаю, а в 1937 р. «неоголошена» війна переростає у відкриту, оголошену. Вже в 1932 р. військові витрати склали третину державного бюджету, ав 1938 зросли до 70%. У 1938 р. був прийнятий закон «Про все-обший мобілізації нації», який надав уряду необмежене право контролю над господарством країни.
Мілітаризація достроково вивела японську промисловість з кризи. До 1936 р. промислове виробництво зросло на 70% порівняно з рівнем 1929 р., в тому числі випуск продукції важкої промисловості - в 2,6 рази. У ці роки важка промисловість обганяє легку і дає більше половини загальної кількості промислової продукції.
Але в 30-х рр.. високими темпами зростала і легка промисловість. Справа в тому, що Японія майже позбавлена стратегічної сировини - залізної руди, нафти і т.п. Ця сировина доводилося купувати за кордоном. Але, щоб купувати, треба мати гроші, валюту, а щоб мати гроші, треба експортувати свої товари. Експортувати Японія могла лише продукцію легкої промисловості, в основному, текстиль. Щоб увелічітьекспорттекстіля, надобе відвоювати ринки у інших країн, а для цього - продати дешевше. І Японія стала практикувати соціальний демпінг. Демпінг - продаж товарів за кордоном за зниженими цінами, щоб потіснити конкурентів, а соціальний - бо дешевизна японських то-варів забезпечувалася дешевизною праці. У Японії збільшується норма експлуатації робітників з використанням напівфеодальних методів і державного примусу, виробляються дей-ствительно дуже дешеві тканини, і, експортуючи їх, Японія ви-тісняться з східних ринків Англію. По виробництву искусст-венного шовку в 30-х рр.. Японія навіть виходить на 1-е місце в світі.
Економічна експансія в «країни Південних морів» (Південно-Вос-точну Азію) полягала не тільки в посиленні експорту. Японія почала експлуатувати джерела стратегічної сировини: завела каучукові плантації, почала видобуток нафти і мідної руди.
У 30-х рр.. в Японії був встановлений фашистський режим. Як і в Німеччині, в економіці він означав крайнє посилення державно-ного регулювання господарства. Частина дрібних і середніх підпри-ємств була ліквідована, а інші об'єднані в «контрольні асоціації», які діяли під контролем державних органів. Держава розподіляло через ці органи робочу силу, ресурси, кредити. Робітники були прикріплені до підприємств, позбавлені вихідних днів, а тривалість робочого дня іноді збільшувалася до 15 годин. Посилення державного регулювання означало посилення дзайбацу, тому що їх верхівка зайняла керівне становище в «контрольних асоціаціях». У цей час особливо зміцнюється «велика четвірка» дзабайцу: «Міцуї», «Міцубісі», «Сімумото», «Ясуда». Тільки треба врахувати, що тепер дзабайцу стали не просто компаніями. Вони переросли у фінансові групи особливої структури. Під Глані кожної групи стояла холдинг-компанія («моті-Кабу кайся»), основна частина акцій якого належала родині голови групи. Звідси виходили всі розпорядження входять до складу групи банкам, торговим, транспортним та промисловим компаніям.
Вдекабре 1941 раптовим нападом на американську базу в Перл-Харборі і знищенням основних сил американського тихоокеанського флоту Японія включилася в другу світову війну. До весни 1942 р. японські збройні сили захопили країни Південно-Східної Азії, в яких до цього здійснювалося «мирне співіснування».
Втім, на цьому успіхи і закінчилися. Поразка Японії у війні було зумовлено економічними чинниками. Незважаючи на крайню ступінь мілітаризації економіки, військово-про промисловий потенціал Японії був низьким. Це визначалося відсутністю більшості видів стратегічної сировини і. в обшем-то, слабким розвитком важкої промисловості. Досить сказати. що верстатобудування Японії покривало лише чверть потреб країни. Тотальна мілітаризація могла забезпечити перший стрімкий натиск озброєних сил, а потім почалося падіння. Промислове виробництво стало скорочуватися з 1943 р. Щоб зупинити падіння військового виробництва, почалося «самопоїдання» промисловості: ткацькі верстати та інше обладнання легкої промисловості відправляли для переплавлення на сталь. З недоліком військової техніки було пов'язана і поява камікадзе-льотчиків і моряків-смертників: люди коштували дешевше машин.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz