Головна
Головна → 
Фінанси → 
Інвестиції → 
« Попередня Наступна »
Л.Л. Игонина. ІНВЕСТИЦІЇ, 2005 - перейти до змісту підручника

Початковий етап становлення нового інвестиційного механізму

Початковий етап становлення нового інвестиційного механізму, що носить в основному стихійний характер, відноситься до кінця 80 - х років, коли перетворення, пов'язані з введенням елементів ринку, збільшенням прав державних підприємств з використання власних коштів на інвестування, початком інституційних змін, створенням недержавних структур (орендних підприємств, кооперативів, товариств, акціонерних товариств, бірж, комерційних банків), призвели до виникнення децентралізованих форм інвестиційної діяльності.
При нестачі державних централізованих ресурсів поступово стала посилюватися тенденція збільшення частки коштів підприємств у загальних обсягах фінансування. Тільки за 1987-1990 рр.. частка власних джерел інвестування в їх загальному обсязі підвищилася з 18 до 58%. Це, однак, сприяло не зростанню, а зменшенню інвестиційних можливостей підприємств, відтоку коштів в споживчий сектор.
Збільшення прибутку, що залишається у розпорядженні підприємств, що розподіляється по фондах економічного стимулювання, супроводжувалося напрямом значної частини коштів на оплату праці та матеріальне заохочення працівників.
Обсяги амортизації при низьких нормах амортизаційних відрахувань, що встановлюються за фактичними, а не нормативних термінах служби обладнання (які становили, відповідно, 2526 і 10-12 років), були недостатніми для розвитку і вдосконалення технічної бази виробництва . Коефіцієнт зносу основних виробничих фондів у промисловості зріс з 36% у 1980 р. до 46% у 1990 р.
При збереженні монополізму міністерств і відомств у розподілі матеріально-технічних ресурсів, нерозвиненості оптової торгівлі і прямих зв'язків між підприємствами одночасно із зростанням дефіциту ресурсів збільшувалися вільні кошти підприємств на банківських рахунках. В умовах перенакопичення капіталу посилювався фізичний і моральний знос виробничого апарату.
Розширення господарської самостійності підприємств, створення на їх базі товариств, кооперативів, різних посередницьких структур, перехід капіталу з державної у приватну і колективну власність поклали початок відтоку інвестиційних ресурсів з виробничої сфери в сферу нематеріального виробництва, торговельних і фінансових послуг, що характеризувалися більш швидкими термінами окупності та високою прибутковістю. Розвиток інфляційних процесів посилило перетік інвестиційного попиту в споживчий. Підприємства, підвищуючи ціни і заробітну плату, прагнули до максимального присвоєнню інфляційних доходів, використанню їх здебільшого на поточні потреби споживання.
Наростання протиріч між величиною грошових накопичень і обсягом інвестування, витратами інвестиційних коштів та їх віддачею привели до формування стійкої тенденції зниження ефективності інвестування. Якщо в 1980 р. коефіцієнт, що характеризує частку введених основних фондів у загальному обсязі капітальних вкладень, складав 0,98, то в 1985 р. він знизився до 0,95, а в 1990 р. - до 0,84. Приріст промислової продукції на 1 руб. капітальних вкладень скоротився з 58 коп. в 1976-1980 рр.. до 44 коп. в 1986-1990 рр..
Накопичення негативних тенденцій в інвестиційній сфері свідчило про вичерпання можливостей адміністративно-командного механізму інвестування. |
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz