| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
ПОДАТОК НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ | ||
|
№ ВБ-6-04/619 спрямовані Роз'яснення з окремих питань, пов'язаний-ним з обчисленням і сплатою податку на доходи фізичних осіб. Відповідно до ст. 207 НК платниками податків визнаються: фізичні особи - податкові резиденти РФ; фізичні особи, які отримують доходи від джерел у РФ, які не є податковими резидентами РФ. Відповідно до ст. 209 НК об'єктом оподаткування визнається отриманий платниками податків: дохід від джерел у РФ і (або) дохід від джерел за межами РФ - для фізичних осіб, які є податковими резидентами РФ; дохід від джерел у РФ - для фізичних осіб, які не є податковими резидентами РФ. З метою глави 23 НК доходами не визнаються доходи від операцій, пов'язаних з майновими та немайновими відносинами фізичних осіб, визнаних членами сім'ї та (або) близькими родичами відповідно до Сімейного кодексу РФ, за винятком доходів, отриманих зазначеними фізичними особами в результаті укладення між цими особами договорів цивільно-правового характеру або трудових угод (п. 5 ст. 208 НК). Податкова база з податку визначається відповідно до ст. 210 НК. При визначенні податкової бази враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і в натуральній формах, або право на розпорядження якими в нього виникло, а також доходи у вигляді матеріальної вигоди. Якщо з доходу платника податків за його розпорядженням, за рішенням суду чи інших органів виробляються які-небудь утримано-ня, такі відрахування не зменшують податкову базу. Податкова база визначається окремо по кожному виду доходів, щодо яких встановлено різні податкові ставки. Для доходів, щодо яких передбачена податкова ставка 13%, податкова база визначається як грошове вираження таких доходів, що підлягають оподаткуванню, зменшених на суму податкових відрахувань. Якщо сума податкових відрахувань у податковому періоді виявиться більше суми доходів, щодо яких передбачена податкова ставка 13%, біля-жащих оподаткуванню, за цей самий податковий період, то стосовно до цього податкового періоду податкова база приймається рівною нулю. На наступний податковий період різниця між сумою податкових відрахувань у цьому податковому періоді і сумою доходів, щодо яких передбачена податкова ставка 13%, що підлягають оподаткуванню, не переноситься, якщо інше не передбачено главою 23 НК. Для доходів, щодо яких передбачені інші податкові ставки, податкова база визначається як грошове вираження таких дохо-дов, що підлягають оподаткуванню. При цьому податкові відрахування не застосовуються. Доходи (витрати, прийняті до відрахування) платника податків, виражені (номіновані) в іноземній валюті, перераховуються в рублі по курсу ЦБ РФ, встановленого на дату фактичного отримання доходів (на дату фактичного здійснення витрат). У НК встановлено особливості визначення податкової бази при отриманні доходів у натуральній формі (ст. 211 НК); при отриманні доходів у вигляді матеріальної вигоди (ст. 212 НК); за договорами страхування та договорами недержавного пенсійного забезпечення (ст. 213 ПК). сплати податку на доходи фізичних осіб щодо доходів від пайової участі в організації (ст. 214 НК); визначення податкової бази, обчислення та сплати податку на доходи за операціями з цінними паперами та операціями з Фісс, базисним активом Фісс за якими є цінні папери (ст. 214.1 НК); визначення доходів окремих категорій іноземних громадян (ст. 215 ПК). Податковим періодом визнається календарний рік (ст. 216 ПК). У НК встановлено перелік доходів, що не підлягають оподаткуванню (звільняються від оподаткування). При розрахунку податкової бази з доходів платника податку проводяться наступні податкові відрахування: стандартні податкові відрахування; соціальні податкові відрахування; майнові податкові відрахування; професійні податкові відрахування. У НК встановлені: порядок визначення дати фактичного отримання доходу; правила усунення подвійного оподаткування; Податкова ставка встановлюється в розмірі 13% для всіх видів доходів, крім доходів, які оподатковуються за податковим ставкам в розмірах 35%, 30%, 6% (п. 1 ст. 224 НК). Податкова ставка встановлюється в розмірі 35% у відношенні наступних доходів: виграшів, що виплачуються організаторами лотерей; вартості будь-яких виграшів та призів , одержуваних у проведених конкурсах, іграх та інших заходах з метою реклами товарів, робіт і послуг, в частині, що перевищує 2000 р.; страхових виплат за договорами добровільного страхування в частині перевищення сум, внесених фізичними особами у вигляді страхових внесків, збільшених страховиками на суму, розраховану виходячи із ставки рефінансування ЦБ РФ на момент укладання договору страхування; процентних доходів по внесках в банках в частині перевищення суми, розрахованої виходячи з трьох четвертих діючої ставки рефінансування ЦБ РФ, протягом періоду, за який нараховані відсотки, по рублевих внесках (за винятком термінових пенсійних вкладів, внесених на строк не менше шести місяців) і 9% річних за вкладами в іноземній валюті, а також процентних доходів за строковими пенсійними вкладами , внесеним до 1 січня 2001 р. на строк не менше шести місяців, в частині перевищення суми, розрахованої виходячи із ставки рефінансування ЦБ РФ, протягом періоду, за який нараховані відсотки; суми економії на відсотках при отриманні платниками податків позикових коштів у частині перевищення: 1) суми відсотків за користування позиковими засобами, вираженими в рублях, обчисленої виходячи з трьох четвертих діючої ставки рефінансування ЦБ РФ на дату отримання таких коштів, над сумою відсотків, обчисленої виходячи з умов договору; 2) суми відсотків за користування позиковими засобами, вираженими в іноземній валюті, обчисленої виходячи з 9% річних, над сумою відсотків, обчисленої виходячи з умов договору (п. 2 ст. 224 НК). Податкова ставка встановлюється в розмірі 30% у відношенні всіх доходів, одержуваних фізичними особами, які не є податковими резидентами РФ (п. 3 ст. 224 НК в ред. Федерального закону від 6 серпня 2001 р. № 110-ФЗ). Податкова ставка встановлюється в розмірі 6% щодо доходів від пайової участі в діяльності організацій, отриманих у вигляді дивідендів (п. 4 ст. 224 НК введений Федеральним законом від 6 серпня 2001 р. № 110 - ФЗ). Порядок обчислення податку встановлено у ст. 225 НК. Сума податку обчислюється окремо по кожній групі доходів, по якій передбачені відповідні податкові ставки, як відповідна податковій ставці відсоткова частка податкової бази. Загальна сума податку являє собою суму, отриману в результаті складання сум податку по кожній групі доходів. Загальна сума податку обчислюється за підсумками податкового періоду стосовно до всіх доходів платника податку, дата отримання яких відноситься до відповідного податкового періоду. Сума податку визначається в повних рублях. Сума податку менше 50 к. відкидається, а 50 к. і більше округлюються до повного рубля. податковими агентами; індивідуальними підприємцями та іншими особами, які займаються приватною практикою; за окремими видами доходів фізичної особи (за доходами, податок з яких не утримувався податковим агентом; за доходами від продажу майна, що належить на праві власності; за доходами з джерел, що знаходяться за межами РФ; за виграшами на тоталізаторі). Податкова декларація подається індивідуальними підприємцями та платниками податків, які отримували протягом податкового періоду доходи, що відносяться до окремих видів доходів фізичної особи, не пізніше 30 квітня року, наступного за минулим податковим періодом. Особи, на яких не покладено обов'язок подавати податкову декларацію, має право подати таку декларацію до податкового органу за місцем проживання. У разі припинення підприємницької діяльності та (або) припинення виплат, що належать до окремих видів доходів, до кінця податкового періоду платники податків зобов'язані у п'ятиденний строк з дня припинення такої діяльності або таких виплат подати податкову декларацію про фактично отримані доходи в поточному податковому періоді. Сплата податку, донарахованого за податковим деклараціям, проводиться не пізніше ніж через 15 днів з моменту подання такої декларації. У податкових деклараціях фізичні особи вказують всі отримані ними в податковому періоді доходи, джерела їх виплати, податкові відрахування, суми податку, утримані податковими агентами, суми фактично сплачених протягом податкового періоду авансових платежів, суми податку, що підлягають сплаті (доплату) або поверненню за підсумками податкового періоду (ст. 229 ПК). Наказом МНС від 1 листопада 2000 р. № БГ-3-08/378 затверджено Інструкцію щодо заповнення декларації з податку на доходи фізичних осіб за 2001 р. Порядок стягнення та повернення податку встановлено у ст. 231 НК. Зайве утримані податковим агентом з доходу платника податків суми податку підлягають поверненню податковим агентом з подання платником податків відповідної заяви. Суми податку, не утримані з фізичних осіб або утримані податковими агентами не повністю, стягуються ними з фізичних осіб до повного погашення цими особами заборгованості з податку в установленому порядку стягнення податку. Суми податку, не стягнені в результаті ухилення платника податків від оподаткування, стягуються за весь час ухилення від сплати податку. Податкові пільги, надані законодавчими (представницькими) органами суб'єктів РФ в частині сум податку, що зараховуються відповідно до законодавства РФ до їх бюджетів, до дня набрання чинності ПК, діють протягом того терміну, на який ці податкові пільги були надані. Якщо при встановленні податкових пільг не був визначений період часу, протягом якого ці податкові пільги можуть використовуватися, то зазначені податкові пільги припиняють свою дію рішенням законодавчих (представницьких) органів РФ (ст. 233 ПК). | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||