| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
ГЛАВА 17 ПОДАТОК НА МАЙНО ОРГАНІЗАЦІЇ | ||
|
кодексу Російської Федерації, яка набрала чинності з 1 січня 2004 р., і законами суб'єктів Російської Федерації. Даний податок вводиться в дію законами суб'єктів Російської Федерації і з моменту введення в дію обов'язковий до сплати на території відповідного суб'єкта Російської Федерації. Законодавчі (представницькі) органи суб'єктів Російської Федерації визначають податкову ставку в межах, встановлених НК РФ, порядок і терміни сплати податку , форму звітності з податку. Можуть також передбачатися податкові пільги та підстави для їх використання платниками податків. Платниками податків податку визнаються російські організації та іноземні організації, що здійснюють діяльність в Російській Федерації через постійні представництва і (або) мають у власності нерухоме майно на території Російської Федерації, на континентальному шельфі Російської Федерації та у виключній економічній зоні Російської Федерації. Об'єктом оподаткування для російських організацій визнається рухоме і нерухоме майно (включаючи майно, передане в тимчасове володіння, користування, розпорядження або довірче управління, внесене у спільну діяльність), що обліковуються на балансі в якості об'єктів основних засобів відповідно до встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку. Для іноземних організацій, що здійснюють діяльність об'єктом оподаткування визнається рухоме і нерухоме майно, що належить до об'єктів основних засобів. Об'єктом оподаткування для іноземних організацій, не здійснюють діяльність в Російській Федерації через постійні представництва, визнається знаходиться на території Російської Федерації нерухоме майно, що належить зазначеним іноземним організаціям на праві власності. Податкова база визначається як середньорічна вартість майна, яке визнається об'єктом оподаткування. При цьому майно, визнане об'єктом оподаткування, враховується за його залишкової вартості, сформованої відповідно до встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку , затвердженого в обліковій політиці організації. Відносно об'єктів нерухомого майна іноземних організацій, які не здійснюють діяльність у Російської Федерації через постійні представництва, а також в щодо об'єктів нерухомого майна іноземних організацій, не відносяться до діяльності даних організацій в Російській Федерації через постійні представництва, податковою базою визнається інвентаризаційна вартість зазначених об'єктів за даними органів технічної інвентаризації. Середньорічна (середня) вартість майна, яке визнається об'єктом оподаткування, за податковий (звітний) період визначається як частка від ділення суми , отриманої в результаті 1-е число кожного місяця податкового (звітного) періоду і 1-е число наступного за податковим (звітним) періодом місяця, на кількість місяців у податковому (звітному) періоді, збільшене на одиницю. Податковим періодом з податку на майно визнається календарний рік. Звітними періодами зізнаються I квартал, півріччя і дев'ять місяців календарного року. Податкові ставки встановлюються законами суб'єктів Російської Федерації і не можуть перевищувати 2,2%. Податок і авансові платежі з податку підлягають сплаті платниками податків в порядку і строки, які встановлені законами суб'єктів Російської Федерації. Після закінчення кожного звітного та податкового періоду платники податків зобов'язані подавати до податкових органів за своїм місцезнаходженням, за місцезнаходженням кожного свого відокремленого підрозділу, що має окремий баланс, а також за місцезнаходженням кожного об'єкта нерухомого майна (щодо якої встановлено окремий порядок обчислення і сплати податку) податкові розрахунки за авансовими платежами з податку та податкову декларацію з податку. Платники податків подають податкові розрахунки за авансовими платежами з податку не пізніше 30 днів з дати закінчення відповідного звітного періоду. Податкові декларації за підсумками податкового періоду подаються платниками податків не пізніше 30 березня року, наступного за минулим податковим періодом. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||