- оподаткування не розподіленої на дивіденди частини прибутку акціонерних компаній (організацій), що визнаються в Як окремих платників податків, при справлянні корпоративного податку. У ряді країн допускається поширення режиму оподаткування податком на прибуток корпорацій на підприємства індивідуальних власників (за бажанням останніх). У цьому випадку вся прибуток підприємства замість прямого оподаткування прибутковим податком проходить за багатоступеневою системою: спочатку прибуток підприємства оподатковується податком на прибуток корпорації, потім її частина, що розподіляється на дивіденди, обкладається спеціальним податком, утримуваним «у джерела», і потім отримані дивіденди у складі загальних доходів акціонерів обкладаються прибутковим податком. Таким обра-зом, забезпечується відстрочка обкладення прибутку (до її розподілу) по-дохідним податком, ставки якого прогресивні, в той час як при справлянні податку на прибуток корпорацій застосовуються, як правило, пропорційні ставки. З урахуванням послідовного заліку податкових платежів (у формі податкового кредиту) ставки податків для акціонерів виявляються ще нижче, а фактично частка податку на прибуток корпорацій у загальному прибутку акціонерів зазвичай не перевищує 10-15%, що досягається за рахунок застосування різного роду податкових пільг.
Обкладення нерозподіленого прибутку здійснюється в ряді країн або у вигляді додаткових податків, або у вигляді знижок при оподаткуванні частини прибутку. Системи додаткового оподаткування нерозподілених прибутків використовуються у Франції, Австрії, ФРН, Італії, Японії, США, Бразилії, Греції, Індії, Ірландії, Новій Зеландії, Філіппінах і низці інших країн.
|