1.1. Податки і збори в господарських системах стародавнього світу та середніх віків
Так, ще в ХШ-ХП ст. до н.е. стягувався подушний податок у Вавилоні. У цей же період з'являється поголовний податок в Китаї та Персії. У часи перших династій фараонів у Єгипті існував земельний податок.
Податкові надходження держава витрачало на власні потреби: зміцнення міст, будівництво доріг, утримання армій, ведення військових дій, будівництво кораблів, зведення храмів та ін
Таким чином, держава на різних етапах свого функціонування за допомогою податків вирішувало найрізноманітніші завдання: політичні, економічні, соціальні.
Податки і збори в господарських системах стародавнього світу і середньовіччі виступали у вигляді безсистемних платежів, що носили, в основному, натуральну форму - данина, подати, панщина, оброк, подушний податок (поголовний податок) та ін . (рис. 1.1).
Вперше стягування податків у грошовій формі з'явилося в Стародавньому Римі.
Основними характеристиками оподаткування в господарських системах стародавнього світу та середніх віків були:
відсутність єдиної податкової системи;
стягування податків по мірі необхідності (громадські будівельні роботи, війни та ін.), тобто нерегулярний порядок справляння податків і зборів;
форма податків і зборів переважно натуральна (робоча сила, будівельні матеріали і т.д.); зародження грошової форми податків;
У становленні системи оподаткування можна виділити три періоди, кожен з яких характеризується певними особливостями.
Перший період - розвиток господарських систем стародавнього світу і в середні століття.
Основними характеристиками цього періоду є: безсистемність справляння податку, натуральна форма. Це панщина, участь в походах, продовольство, фураж, спорядження для армії та ін
У мирний час не було необхідності стягувати податки. Так було, наприклад, в Афінах і Римської імперії. Якщо починалися військові дії, то вводилися податки, і їх величина залежала від майнового і сімейного стану (цензу) платника.
Разом з тим, у мирний час стягування податків було пов'язано ще й з проведенням громадського будівництва. Так, наприклад, в Древньому Єгипті при будівництві іригаційних споруд в дельті Нілу були введені податки, які збирали жерці.
У V ст. до н. е.. в Китаї стягувався податок у вигляді натуральної подушної податі.
З розвитком економічної потужності держави стали рости і його витрати. У цей час стали з'являтися податки в грошовій формі. Так, в Стародавньому Римі перший грошовий податок носив загальний характер і називався трибут. Крім прямих податків на рабів, худобу, нерухомість стали з'являтися і непрямі податки. Наприклад, податок з обороту при торгівлі рабами.
Збір податків став носити все більш регулярний характер. Це й зрозуміло, головним джерелом змісту держави стали податки. Однак, були й інші джерела поповнення державної скарбниці: доходи від використання державного майна, надходження у вигляді захопленого під час військових дій майна та ін
Розпочата в Стародавньому світі практика стягування непрямих податків знайшла свій подальший розвиток і в середні століття. З розвитком міських поселень особливу роль у поповненні міського бюджету стали грати акцизи. Їх стягували у міських воріт при ввезенні та вивезенні товарів.
У більшості європейських країн в середні століття склалася певна система оподаткування. Феодали в сільській місцевості через відкупників збирали подушний податок - капітіцію. Відкупниками ставали заможні буржуа, які купували у держави право збирати податки.
З городян стягувалися прибуткові податки і акцизи. У свою чергу місто повинен був заплатити васалові короля суму податі, розмір якої фіксувався у міському законодавстві. Крім цього в казну короля надходили гильдейские і ремісничі мита, судові мита, а також непрямі податки - акцизи на продукти харчування, тютюн, папір.