|
- метод аналізу податкової політики, що полягає в підрахунку сум, недоотриманих бюджетом в результаті надання податкових пільг, які передбачаються законом.
Використовується з другої половини 1960-х рр.. в ряді розвинених країн. Дає можливість визначити конкретні суми, що виключаються з оподаткування. Найбільшого поширення «податкові витрати» отримали в США (з 1967 р.). Податкові витрати відображаються у федеральному бюджеті США у вигляді зниження податкових надходжень; проходять по спеціально виділеному «бюджету податкових витрат». Бюджетні акти Конгресу США визначають «податкові витрати» як втрату в доходах, що виникає на основі федеральних законів про податки, спеціально передбачають виключення їх з обкладення, зниження загального доходу, створення спеціального податкового кредиту або застосування преференційної податкової ставки, або загальне зниження податкового зобов'язання.
У промислово розвинених країнах цей метод аналізу податкових пільг отримує широке застосування: використовується в ФРН з 1966 р., в Сполученому Королівстві Великобританії та Північної Ірландії, Канаді з 1979 р., у Франції з 1980 р. У планах державних витрат (бюджетів) можуть відбиватися в розділах «прямі податкові знижки та пільги» (Direct Tax Allowances and Relieves) або як «спеціальні податкові заходи» (Special Taxation Measures).
|