- непрямий податок (універсальний акциз) на товари та послуги, що застосовується в країнах - членах Європейського Співтовариства, а також у Швеції, Австрії та деяких інших промислово розвинених країнах. Вперше введений у Франції в 1954 р. Податкова база - вартість, додана на кожній стадії виробництва і реалізації товару. Додана вартість (приріст вартості) включає заробітну плату з нарахуваннями, амортизацію, відсоток за кредит, прибуток, витрати на електроенергію, рекламу, транспорт та ін У ціну входить загальна сума ПДВ, внесена підприємцем на всіх стадіях просування товару до споживача; т.е . споживачі є єдиним і кінцевим платником (носієм) цього податку. В результаті регулярного надходження до бюджету і універсальності ПДВ виступає як один з найбільш ефективних фіскальних інструментів. На його частку припадає близько 80% всіх непрямих податків у Франції, більше 50% у ФРН, Сполученому Королівстві Великобританії та Північної Ірландії. Крім того, ПДВ використовується як засіб регулювання економіки і інструмент економічної інтеграції західноєвропейських країн. Держава стимулює експорт, звільняючи його від ПДВ.
У країнах - членах ЄС ПДВ застосовується з метою уніфікації національних систем непрямого оподаткування (відповідно до Римським договором) та для створення єдиної дохідної бази бюджету ЄС, головним доходним джерелом якого з 1975 р. є надходження від ПДВ у розмірі 1% суми податку (з 1986 р. - 1,4%), зібраного кожною країною-членом.
|