Головна
Головна → 
Фінанси → 
Податки та оподаткування → 
« Попередня Наступна »
А.В. Толкушкін. ЕНЦИКЛОПЕДІЯ РОСІЙСЬКОГО ТА МІЖНАРОДНОГО ОПОДАТКУВАННЯ, 2003 - перейти до змісту підручника

Нематеріальні активи

- придбані і (або) створені платником податків результати інтелектуальної діяльності та інші об'єкти інтелектуальної власності (виключні права на них), що використовуються у виробництві продукції (виконанні робіт, наданні послуг) або для управлінських потреб організації протягом тривалого часу (тривалістю понад 12 місяців).
Для визнання нематеріального активу необхідно наявність здатності приносити платнику податків економічні вигоди (дохід), а також наявність належно оформлених документів, що підтверджують існування самого нематеріального активу і (або) виключного права у платника податків на результати інтелектуальної діяльності (у тому числі патенти, свідоцтва, інші охоронні документи, договір поступки (придбання) патенту, товарного знака).
До нематеріальних активів, зокрема, відносяться:
виключне право патентовласника на винахід, промисловий зразок, корисну модель;
виключне право автора та іншого правовласника на використання програми для ЕОМ, бази даних;
виключне право автора або іншого правовласника на використання топології інтегральних мікросхем;
виключне право на товарний знак, знак обслуговування, найменування місця походження товарів і фірмове найменування;
виключне право патентовласника на селекційні досягнення;
володіння ноу-хау, секретною формулою або процесом, інформацією щодо промислового, комерційного або наукового досвіду.
До нематеріальних активів не належать:
що не дали позитивного результату науково-дослідні, дослідно-конструкторські та технологічні роботи;
інтелектуальні та ділові якості працівників організації, їх кваліфікація і здатність до праці (п. 3 ст. 257 НК).
Первісна вартість нематеріальних активів визначається відповідно до порядку визначення первісної вартості, що амортизується.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz