Головна
Головна → 
Фінанси → 
Бухгалтерський облік. Аудит → 
« Попередня Наступна »
В.А. Єрофєєва, В.А. Піскунов, Т.А. Битюкова. АУДИТ: КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ, 2009 - перейти до змісту підручника

3.4. Незалежність аудиторів, аудиторських організацій і індивідуальних аудиторів


Незалежність аудитора - один з принципів аудиту, що полягає в обов'язковості відсутності в аудитора при формуванні його думки фінансової, майнової, спорідненої чи якоїсь іншої зацікавленості на перевіряється економічному суб'єкті , що перевищує відносини за договором на здійснення аудиторських послуг, а також будь-якої залежності від третьої сторони, власників або керівників аудиторської організації, в якій працює аудитор.
У висновку або іншому документі, складеному в результаті наданих професійних послуг, аудитор зобов'язаний свідомо і без будь-яких застережень заявити про свою незалежність щодо клієнта як за формальними, так і за фактичними обставинами.
Вимоги до аудитора в частині забезпечення незалежності та критерії визначення того, що аудитор не є залежним, регламентуються нормативною базою аудиторської діяльності. Відповідно до Закону про аудиторську діяльність (ст. 12) аудит не може здійснюватися:
1) аудиторами, які є засновниками (учасниками) аудіруемих осіб, їх керівниками, бухгалтерами та іншими особами, що несуть відповідальність за організацію і ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової (бухгалтерської) звітності;
2) аудиторами, що складаються із засновниками (учасниками) аудіруемих осіб, їх посадовими особами, бухгалтерами та іншими особами, що несуть відповідальність за організацію і ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової (бухгалтерської) звітності, в близькій спорідненості (батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також брати, сестри, батьки і діти подружжя);
3) аудиторськими організаціями, керівники та інші посадові особи яких є засновниками (учасниками) аудіруемих осіб, їх посадовими особами, бухгалтерами та іншими особами, що несуть відповідальність за організацію і ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової (бухгалтерської) звітності;
4) аудиторськими організаціями, керівники та інші посадові особи яких полягають у близькій спорідненості (батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також брати, сестри, батьки і діти подружжя) з засновниками (учасниками) аудіруемих осіб, їх посадовими особами, бухгалтерами та іншими особами , що несуть відповідальність за організацію і ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової (бухгалтерської) звітності;
5) аудиторськими організаціями щодо аудіруемих осіб, які є їх засновниками (учасниками), щодо аудіруемих осіб, для яких ці аудиторські організації є засновниками (учасниками), щодо дочірніх організацій, філій та представництв зазначених аудіруемих осіб, а також щодо організацій, які мають спільних засновників (учасників) з цією аудиторською організацією;
6) аудиторськими організаціями та індивідуальними аудиторами, що надавали протягом трьох років, що безпосередньо передували проведенню аудиторської перевірки, послуги з відновлення і ведення бухгалтерського обліку, а також щодо складання фінансової (бухгалтерської) звітності фізичним та юридичним особам, - щодо цих осіб.
Якщо систематизувати наведені підстави, можна зробити висновок, що при проведенні обов'язкової аудиторської перевірки аудитори не повинні мати залежно від підприємства, що перевіряється:
фінансової (матеріальної);
спорідненої (з особами, що несуть відповідальність за організацію і ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності);
посадовий.
Порядок виплати і розмір грошової винагороди аудиторським організаціям і індивідуальним аудиторам за проведення аудиту (в тому числі обов'язкового) і надання супутніх йому послуг визначаються договорами надання аудиторських послуг і не можуть бути поставлені в залежність від виконання яких би то не було вимог аудіруемих осіб про зміст висновків, які можуть бути зроблені в результаті аудиту.
Таким чином, аудитор зобов'язаний уважно стежити за тим, щоб не порушувався принцип незалежності на всіх стадіях проведення аудиту, і вживати необхідних заходів для усунення виниклих обставин. У разі встановлення фактів, що свідчать про втрату незалежності і неможливості усунення відповідних обставин, слід відмовитися від подальшого проведення аудиту.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz