|
Школа фізіократів (дослівно слово «фізіократія» перекладається як «влада природи») - перша наукова школа економічної думки. Фізіократи вважали, що справжнє багатство - це продукт, який виробляє сільське господарство. Вони вважали, що меркантилісти не праві в тому, що золото - це найголовніше, а країна тим багатшим, чим більше в ній золота . Засновниками цього напрямку прийнято вважати французів - таких, як Франсуа Кене (1694-1774), Жак (Анн) Тюрго (1727-1781), Віктор де Мірабо (1715-1789), Дюпон Неймур (1739-1817). Найбільш популярна фізіократія була серед французької інтелігенції, хоча і розвивалася в інших країнах Західної Європи. Фізіократи були переконані, що селяни - головні люди в державі, так як є єдиними, хто виробляє продукт. Інші його переробляють, наприклад торговці і промисловці, або споживають, наприклад армія і дворяни. Городяни годуються за рахунок обміну, але не створюють нового продукту.
Фізіократи вважали, що політика держави повинна бути більш ліберальної по відношенню до підприємців, щоб не заважати їм працювати на розвиток виробництва. Ось у такій політиці вони підтримували меркантилістів. Сама фізіо-кратія зародилася як бажання миритися з недоліками меркантилізму.
У наш час вчення фізіократів представлені в багатьох математичних моделях на виробництві, причому тут їх розробки приносять певну користь.
|