| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
6.2. ОПЕРАЦІЇ БАНКУ З ДОРОГОЦІННИМИ МЕТАЛАМИ | ||
|
Відповідно з цим Положенням Банк Росії регулює величини лімітів відкритої позиції за операціями з дорогоцінними металами, встановлює офіційні котирування цін на них, купує золото у банків за заздалегідь певної товарної ціною. Види операцій і операцій з дорогоцінними металами. Банки мають право здійснювати такі операції та угоди з дорогоцінними металами: Купувати і продавати дорогоцінні метали як за свій рахунок, так і за рахунок клієнтів (за договорами комісії та доручення). Залучати дорогоцінні метали у внески (до запитання і на певний термін) від фізичних і юридичних осіб. Розміщувати дорогоцінні метали від свого імені і за свій рахунок на депозитні рахунки, відкриті в інших банках, і надавати позики в дорогоцінних металах. Надавати та отримувати кредити в рублях і іноземній валюті під заставу дорогоцінних металів. Надавати послуги зі зберігання та перевезення дорогоцінних металів при наявності сертифікованого сховища. Здійснювати угоди купівлі-продажу дорогоцінних металів з поставкою дорогоцінних металів у фізичній формі або з відображенням за рахунками. Здійснювати угоди купівлі-продажу дорогоцінних металів в такій формі: 7.1. Угоди купівлі-продажу з негайною поставкою (готівкові угоди), коли дата валютування (дата поставки грошових коштів і дорогоцінних металів) встановлюється в межах двох робочих днів від дати укладення угоди. Розрахунки з поставки металу і грошових коштів можуть проводитися різними датами валютування, що повинно бути спеціально обумовлено між сторонами в момент укладання угоди. 7.2. Термінові угоди купівлі-продажу, коли терміни розрахунків по угоді становлять більше двох робочих днів від дати укладення угоди. Здійснювати інші угоди з дорогоцінними металами (опціони, свопи, ф'ючерси та ін.) відповідно до законодавства Російської Федерації і міжнародної банківської практики. Всі грошові вимоги і зобов'язання, що виникають при здійсненні операцій з дорогоцінними металами між резидентами Російської Федерації, повинні бути виражені і сплачені у валюті Російської Федерації. Порядок проведення банківських операцій з дорогоцінними металами Банки проводять операції з дорогоцінними металами з відкриттям металевих рахунків. Металеві рахунки відкриваються для фізичних та юридичних осіб, включаючи банки. Для зберігання дорогоцінних металів банки відкривають металеві рахунки відповідального зберігання. Дорогоцінні метали, прийняті від клієнта на зберігання, не є залученими коштами банку і не можуть бути розміщені від свого імені і за свій рахунок. Для здійснення операцій із залучення у внески і розміщення дорогоцінних металів банки відкривають знеособлені металеві рахунки. Дорогоцінні метали, які обліковуються на знеособлених металевих рахунках, мають кількісну характеристику маси металу (для монет - кількість у штуках) і вартісну балансову оцінку. У договорі знеособленого металевого рахунку визначаються операції, що проводяться по даному рахунку, умови зарахування на рахунок і повернення з рахунку дорогоцінних металів, а також розмір і порядок виплати винагород, пов'язаних з веденням рахунку, зміною індивідуальних характеристик дорогоцінних металів при їх зарахуванні і видачу з рахунку у фізичній формі і відхиленням маси металу, що значиться на знеособленому металевому рахунку, від маси металу, що підлягає поверненню з цього рахунку у фізичній формі. Для здійснення операцій, пов'язаних з переведенням дорогоцінних металів за знеособленим металевими рахунками, банки мають право встановлювати кореспондентські відносини. Залучення і розміщення дорогоцінних металів на знеособлені металеві рахунки може бути здійснено шляхом переказу дорогоцінних металів з інших знеособлених металевих рахунків, зарахування на знеособлені металеві рахунки дорогоцінних металів при їх фізичної поставки, а також зарахування дорогоцінних металів, проданих клієнту, або дорогоцінних металів, придбаних банком. Повернення дорогоцінних металів з знеособлених металевих рахунків клієнтів можливий шляхом перерахування дорогоцінних металів на інші знеособлені металеві рахунки, зняття з рахунків дорогоцінних металів у фізичній формі, а також шляхом здійснення угоди купівлі-продажу дорогоцінних металів, що значаться на рахунку. Позики в дорогоцінних металах надаються шляхом поставки дорогоцінних металів клієнтові у фізичній формі або на знеособлені металеві рахунки в обмін на зобов'язання поставки дорогоцінних металів після закінчення встановленого договором терміну. Погашення суми позики в дорогоцінних металах здійснюється у формі фізичної поставки дорогоцінних металів або шляхом перерахування дорогоцінних металів з знеособлених металевих рахунків позичальника. Відсотки, що нараховуються на знеособлені металеві рахунки, комісійні збори та інші винагороди, пов'язані з веденням знеособлених металевих рахунків, обчислюються та виплачуються у валюті Російської Федерації. Однак відсотки по знеособленим металевими рахунками можуть бути виплачені в дорогоцінних металах, що має бути обумовлено в угоді між банком і власником рахунку. Бухгалтерський облік операцій з дорогоцінними металами в банку ведеться відповідно до Інструкції про порядок ведення бухгалтер-ського обліку операцій з дорогоцінними металами в кредитних орга-нізація, затвердженої ЦБ РФ 6 грудня 1996 р. № 52. Звернення дорогоцінних металів може здійснюватися у вигляді державних цінних паперів (облігацій), номінованих в масі дорогоцінних металів або забезпечених дорогоцінними металами і випущених в порядку, встановленому Урядом РФ. Зобов'язання по цих цінних паперів (облігаціям) повинні бути гарантовані кількістю дорогоцінних металів, еквівалентним сукупним облігаційними зобов'язаннями емітента і розміщеним на відповідальному зберіганні в порядку, визначеному Урядом РФ. Відповідно до Постанови Уряду РФ від 5 листопада 1995 р. № 1091 «Про випуск державних цінних паперів, які передбачають право їх власника на отримання злитків золота» Мінфін Росії 27 листопада 1995 почав випуск облігацій золотого федерального позики (ОЗФЗ). Термін обігу даних облігацій - 3 роки. Номінальна вартість облігації виражається в рублях і визначається виходячи з вартості 100 г золота на Лондонському ринку дорогоцінних металів у злитках (другий фіксинг) у доларах США, переведених за офіційним курсом ЦБ РФ на дату початку емісії облігацій. ОЗФЗ можуть купувати як господарюючі суб'єкти, так і громадяни. Власникам ОЗФЗ виплачується процентний дохід, розмір якого дорівнює ставці Л І Б О Р по долару США, що діє на попередній робочий день перед датою його оголошення, плюс 1% від номіналу. Процентний дохід виплачується один раз на рік в рублях за офіційним курсом Центрального банку РФ на дату її виплати. Погашення ОЗФЗ, власниками яких є громадяни, проводиться тільки в рублях. Уряд РФ своєю постановою від 27 червня 1998 р. № 861 затвердило Генеральні умови емісії та обігу державних облігацій, що погашаються золотом. Ці умови визначають порядок емісії та обігу боргових зобов'язань РФ у формі іменних безпроцентних облігацій, що погашаються золотом (тобто золотих сертифікатів). Золоті сертифікати є державними цінними паперами, що надають їх власнику право на отримання в строк пога-шення, визначений умовами випуску, золота в злитках (ГОСТ 28058-89, ОСТ 117-30-96) у кількості , еквівалентному 1 кг хімічно чистого золота за кожен погашається сертифікат. Емітентом золотих сертифікатів від імені Російської Федерації виступає Міністерство фінансів Російської Федерації. Емісія золотих сертифікатів здійснюється окремими випусками. Параметри випуску (у тому числі дата випуску, номінальна вартість, обсяг випуску, кількість сертифікатів, дата погашення) визначаються Міністерством фінансів Російської Федерації. Золоті сертифікати одного випуску рівні між собою за обсягом наданих власнику прав. Документом, що засвідчує права, що закріплюються золотими сертифікатами кожного випуску, є глобальний сертифікат, що оформляється на цей випуск Міністерством фінансів Російської Федерації відповідно до законодавства Російської Федерації. Золоті сертифікати випускаються в документарній формі з обов'яз-ково централізованим зберіганням. Номінальна вартість одного золотого сертифіката дорівнює діючою ціною покупки Центральним банком Російської Федерації 1 кг хімічно чистого золота на дату випуску золотого сертифіката. Золоті сертифікати передаються суб'єктам видобутку дорогоцінних металів на підставі укладених договорів в обмін на еквівалентну кількість дорогоцінних металів, що спрямовуються на поповнення державних запасів і резервів. Порядок обліку, розміщення та погашення золотих сертифікатів визначається Міністерством фінансів Російської Федерації. Власниками золотих сертифікатів відповідно до законодавства Російської Федерації можуть бути юридичні та фізкабінет-етичні особи. Використання та звернення злитків золота, отриманих при погашенні золотих сертифікатів, здійснюються відповідно до законодавства Російської Федерації. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||