Головна
Головна → 
Фінанси → 
Податки та оподаткування → 
« Попередня Наступна »
А.В. Толкушкін. ЕНЦИКЛОПЕДІЯ РОСІЙСЬКОГО ТА МІЖНАРОДНОГО ОПОДАТКУВАННЯ, 2003 - перейти до змісту підручника

ОПЕРАЦІЇ РЕПО (З МЕТОЮ НК)

- угоди з продажу (купівлі) емісійних цінних паперів (перша частина РЕПО) з обов'язковою наступною обрат-ної покупкою (продажем) цінних паперів того ж випуску в тій же кількості (друга частина РЕПО) через визначений договором термін за ціною, встановленою цим договором при укладанні першої частини такої угоди. З метою НК термін, на який укладаються угоди РЕПО, не повинен перевищувати 6 місяців. При цьому угода може бути пролонгована на термін, що не перевищує кількість днів від дати виконання угоди за умовами її ув'язнення до кінця звітного періоду (п. 1 ст. 282 НК).
Особливості визначення податкової бази по операціях РЕПО з цінними паперами встановлені в ст. 282 НК. Операція РЕПО не змінює ціну придбання цінних паперів і розмір накопиченого процентного (купонного) доходу на дату першої частини РЕПО з метою оподаткування доходів від подальшого їх реалізації після зворотної купівлі цінних паперів по другій частині РЕПО. - Доходи (збитки) від реалізації цінних паперів по першій частині операції РЕПО не враховуються при визначенні податкової бази.
Для продавця по першій частині РЕПО різниця між ціною придбання другої частини РЕПО і ціною реалізації першої частини РЕПО зізнається:
у разі, якщо така різниця позитивна, - витратами з виплати відсотків за залученими коштами, які включаються до складу позареалізаційних витрат з урахуванням положень, передбачених ст. 269 НК (для банків - ст. 291 НК);
у разі, якщо така різниця негативна, - доходами у вигляді відсотків за позикою, наданим цінними паперами, які включаються до складу позареалізаційних доходів.
Для покупця по першій частині РЕПО різниця між ціною реалізації по другій частині РЕПО і ціною придбання по першій частині РЕПО визнається :
у разі, якщо така різниця позитивна, - доходами у вигляді відсотків за розміщеними коштами, які включаються до складу позареалізаційних доходів (для банків - ст. 290 НК);
у разі, якщо така різниця негативна, - видатками у вигляді відсотків за позикою, отриманому цінними паперами, які включаються до складу позареалізаційних витрат у порядку, передбаченому ст. 265 і 269 НК.
У випадку , якщо на дату виконання другої частини РЕПО угода зворотної купівлі (продажу) цінних паперів не виконана або виконана не в повному обсязі, організація - продавець першої частини РЕПО визначає дохід (витрати) від реалізації цінних паперів у частині цінних паперів, не викуплених по другій частині РЕПО, на дату виконання першої частини РЕПО в порядку і на умовах, які передбачені ст. 280 НК. Ціна реалізації зазначених цінних паперів приймається для цілей оподаткування на дату реалізації таких цінних паперів. Зазначені положення не застосовуються щодо цінних паперів, викуплених після дати виконання угоди відповідно з умовами її ув'язнення, але в межах звітного періоду.
При розрахунку різниці між ціною реалізації (придбання) по другій частині РЕПО і ціною придбання (реалізації) по першій частині РЕПО ціна реалізації (придбання) по другій частині РЕПО обчислюється з урахуванням накопиченого процентного (купонного) доходу на дату другої частини РЕПО, збільшеного на суму купонної виплати емітентом (якщо така мала місце) і зменшеного на суму накопиченого процентного (купонного) доходу на дату першої частини РЕПО.
Датами першої та другої частини РЕПО вважаються відповідно дати фактичної передачі цінного паперу. При цьому застосовується фактична ціна реалізації (придбання) цінного паперу як по першій частині РЕПО, так і по другій частині РЕПО незалежно від ринкової вартості таких цінних паперів на дату їх передачі. Зазначені положення не застосовуються щодо цінних паперів, по яких не виконана друга частина РЕПО.
Особливості ведення податкового обліку доходів і витрат по операціях РЕПО з цінними паперами встановлені ст. 333 НК . Аналітичний облік операцій купівлі-продажу цінних паперів з обов'язковим викупом по другій частині операцій РЕПО ведеться на окремо виділених для цих цілей аналітичних регістрах податкового обліку в розрізі кожного договору, для грошових коштів в іноземній валюті - в подвійній оцінці: в іноземній валюті та в рублях . Облік вартості цінних паперів, що підлягають викупу при виконанні другої частини угод про угоди купівлі-продажу цінних паперів з зворотним викупом, здійснює платник податків, який є продавцем цінних паперів при виконанні першої частини угод про угоди купівлі-продажу цінних паперів з зворотним викупом.
Продавець цінних паперів по зворотній частині операцій РЕПО здійснює облік цінних паперів від дати придбання цінних паперів відповідно з першою частиною операцій РЕПО до терміну продажу (викупу першим учасником угоди).
В обліку відображається дата продажу і вартість проданих цінних паперів, що підлягають викупу при виконанні другої частини угод про угоди купівлі-продажу цінних паперів з зворотним викупом, дата викупу і вартість цінних паперів, викуплених при виконанні другої частини угод про угоди купівлі.
Збільшення (зниження) вартості таких цінних паперів у зв'язку із зростанням (зниженням) офіційних курсів іноземних валют до російського рубля не визнаються доходом (витратою) по операції РЕПО, така зміна викупної вартості цінних паперів враховується платником податку як позареалізаційні доходи (витрати) .
Аналогічні зобов'язання по обліку зазначеної операції покладаються на платника податків, що є покупцем цінних паперів при виконанні першої частини угод про угоди купівлі-продажу цінних паперів з зворотним викупом.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz