3.1. Основні риси і етапи розвитку економіки середньовіччя
Феодальна економіка має такі риси:
| панування великої земельної власності, що знаходилася в руках класу феодалів;
| поєднання її з дрібним індивідуальним господарством безпосередніх виробників, зберігали в індивідуальній власності основні знаряддя праці;
| різні форми і ступінь позаекономічного примусу селян;
| переважання аграрного сектора над торговим і промисловим в умовах панування натурального господарства;
| низький в цілому рівень знань і техніки, ручне виробництво, що надавало особливого значення індивідуальним виробничим навикам.
Особливе значення для розвитку економіки мала еволюція феодальної власності. Її своєрідність проявлялося в тому, що, будучи приватною, вона тим щонайменше не була абсолютною власністю на землю, оскільки містила певну умовність. Суть тут у тому, що кожен великий феодал надавав наділ більш дрібному феодалові лише за умови несення військової служби. Це породжувало особливу систему - феодально-станову ієрархію, засновану на васально-лених відносинах. Лише з плином часу умовне землеволодіння перетворилося на спадкове.
Феодальна рента - частина додаткового продукту залежних селян, що привласнюється землевласником і є економічною формою реалізації власності феодала на землю.
Відомі три форми феодальної ренти: відробіткова (панщина), продуктова (натуральний оброк) і грошова (грошовий оброк).
Багато проблем історії економіки феодалізму достатньо дискусійні, зокрема його періодизація. Останнім часом найбільшого поширення набуло виділення наступних етапів (табл. 2).
Таблиця 2
Періодизація економіки середньовіччя