5.2. Основні фактори суспільного виробництва і закономірності їх розвитку
Фактори виробництва - засоби виробництва (у вигляді товарів і послуг), що використовуються в суспільному виробництві економічних благ.
Фактори виробництва - це частина економіческіхре-сурсів, реально залучених у виробництво економічних благ.
На всіх етапах розвитку людського суспільства визнавалися два головних фактори виробництва: робоча сила (людський фактор) і засоби виробництва (речовинний або матеріальний фактор).
Для виробництва завжди потрібні люди з певними знаннями і трудовими навичками. Людина - це провідний, головний фактор, без нього неможливе виробництво взагалі. Людина накопичує знання та професійні навички, видобуває і створює речові фактори.
Речовий фактор - засоби виробництва. До них відносяться засоби праці (матеріальні речі, за допомогою яких люди створюють корисні блага), предмети праці.
У сучасних умовах, на думку багатьох вчених-економістів, існує чотири фактори виробництва: земля, праця, капітал, підприємництво (рис. 5.3).
Під землею як виробничим фактором зазвичай розуміються природні природні ресурси, необхідні для виробництва економічних благ (товарів і послуг). Земля в значенні фактора виробництва використовується в двох значеннях:
як залучені у виробництво природні ресурси всіх видів;
як власне земля - найважливіший природний, природний ресурс, необхідний для виробництва сільськогосподарської продукції.
Рис. 5.3. Виробництво як перетворююча система
Земля - вічний фактор виробництва, вона охоплює всі ресурси, які від природи і що надходять у вироб-ництво або складові базу для організації виробництва.
Капітал як виробничий фактор - це сукупність основного та оборотного капіталу.
Основний капітал - частина виробничого капіталу, ко-торий повністю і багаторазово бере участь у виробництві товарів, переносить свою вартість на готовий продукт частинами протягом ряду періодів.
До основного капіталу відноситься частина авансованого капіталу, витрачена на будівництво будівель, споруд, на покупку машин, обладнання, інструменту.
Оборотний капітал - частина виробничого капіталу, вартість якого повністю переноситься на виробничий товар, повертається в грошовій формі після його реалізації.
Оборотний капітал формується з коштів, легко реалізованих цінних паперів, дебіторської заборгованостей, матеріально-виробничих запасів, готової продукції, що не-завершеного виробництва, матеріалів, комплектуючих виробів і витрат майбутніх періодів.
Підприємництво здатне бути різновидом трудових ресурсів з причини його специфічної ролі у виробництві - ресурсної. По-перше, підприємець бере на себе ініціативу з'єднання всіх трьох факторів (землі, капіталу, праці) в єдиний процес виробництва, по-друге, підприємець бере на себе завдання прийняття рішень в процесі виробництва економічних благ, підприємець є новатором, що вводить нові технології виробництва продуктів, нові форми організації виробництва, по-третє, підприємець бере на себе ризик в умовах ринкової економіки.
В історії людського суспільства довгий час основне навантаження у виробничому процесі виконували праця і земля. Саме людина була головною фігурою в процесі виробництва. Переважав в основному ручної низькопродуктивний працю.
Наприкінці XVIII в. почалося об'єднання відокремлених ремісників у загальних приміщеннях. Формою організації їх праці стала проста кооперація.
На початку XVIII - початку XIX ст. в Англії починається промислова революція, головний зміст якої - заміна ручної праці різними технічними засобами.
У сучасних умовах через витіснення ручної праці різняться такі процеси:
механізація - використання простих механізмів;
машинізація - використання машин і машинного обладнання;
автоматизація - праця людини застосовується тільки для контролю і корекції діяльності машин;
повна автоматизація - контроль та внесення коректив здійснюються тільки машиною.
Кожен фактор виробництва здатний принести своєму власнику дохід: земля-рентний дохід; праця - заробітну плату; капітал - прибуток, відсотки; підприємництво - підприємницький прибуток.