| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 2. Основні напрями міжнародного економічного співробітництва | ||
|
економічне і промислове співробітництво; співпрацю в галузі транспорту; співпрацю у валютно-фінансовий сфері; співпрацю в області світової торгівлі; співпрацю в області інтелектуальної влас-ності; співпраця в галузі стандартизації та сертифікації продукції; співпрацю в галузі інвестицій; науково-технічне співробітництво; співпрацю в галузі міжнародної коммерче-ської практики. Так, наприклад, розвиток міжнародних економічних відносин супроводжується не тільки національним регулюванням зовнішньої торгівлі, але і виникненням в останні десятиліття різноманітних форм міждержавної взаємодії у цій сфері. Ця тенденція зумовлена кількома причинами: поглибленням інтернаціоналізації господарського життя; розширенням світових ринків товарів, послуг і факторів виробництва; розвитком транснаціональних корпорацій; появою безлічі міжнародних організацій. У підсумку регулюючі заходи однієї країни надають прямий вплив на економіку інших держав, які вживають відповідні кроки по захисту своїх виробляй-телей і споживачів, що викликає необхідність коорди- нації регулювання на наднаціональному рівні. У такому випадку вона може здійснюватися на основі двосторонніх домовленостей, багатосторонніх угод регіональ-ного характеру, багатосторонніх конвенцій глобального характеру. Залежно від цілей держав - учасниць міждержавного регулювання зовнішньої торгівлі узгодження методів регулювання ЗЕД слід розділити на два види, основним змістом яких є: усунення перешкод на шляху товарів і факторів виробництва; суверенна рівність у розвитку країн, забезпечення справедливості у зовнішньоекономічних зв'язках і відносинах; взаємозалежність і взаємозумовленість інтересів промислово розвинених країн і країн; сумлінне виконання міжнародних зобов'язань, досягнення взаємних і реальних результатів між усіма країнами; реалізація принципів міждержавної економічної і соціальної справедливості в міжнародних відносинах. У сучасних умовах міжнародне регулювання економічних відносин здійснюється на основі: міжнародних договорів; рішень (рекомендацій, постанов) міжнародних організацій; рішень міждержавних економічних конференцій; міжнародних звичаїв. Цілями функціонування міжнародних економічних організацій як на глобальному, так і на регіональному рівнях є: розвиток економічного і соціального прогресу, забезпечення високого рівня життя всіх країн і народів; визначення і використання найбільш прогресивних форм міжнародних економічних відносин, заснованих на справедливості, спільності інтересів, взаємне співробітництво між усіма державами; вивчення і вживання заходів по найбільш важливих проблем міжнародних економічних відносин; досягнення співробітництва у науково-технічних, промислово-виробничих і соціальних областях на основі рівних переваг, вдосконалення взаємних інтересів і вигоди для всіх держав; розвиток і заохочення міжнародного співробітництва та міждержавних економічних зв'язків, сприяння колективної безпеки на основі дотримання суверенного економічного, соціального та політичного рівності; виділення коштів на додаток до приватного капіталу для надання допомоги в технологічному та економічному розвитку; стимулювання поліпшення умов праці і трудових відносин; прийняття резолюцій і рекомендацій в галузі регулювання світогосподарських зв'язків. Найбільш важливими з точки зору світової економіки є наступні функції, що їх міжнародними економічними організаціями: сприяння, спостереження, нагляд / моніторинг, регулювання. На наднаціональному рівні моніторинг і регулювання світової економіки здійснюють більше 100 міжнародних організацій, які розрізняються по складу, функцій, розмірами, впливу на світову економіку. Практично всі основні форми міжнародних економічних відносин у тій чи іншій мірі регулюються цими організаціями. Серед них: Консультативні групи країн з проблем міжнародної економіки, універсальні міжнародні організації (ООН, СОТ), галузеві міжнародні організації (ОПЕК), регіональні міжнародні організації (Латиноамериканська енергетична організа-ція), банківські міжнародні організації (Європейський банк реконструкції та розвитку). Див докладніше: Rupees А. Міжнародна економіка. У 2-хч. Ч. 2. - Міжнародна макроекономіка: відкрита економіка і макроекономічне програмування: Навчальний посібник для вузів. - М.: Міжнародні відносини, 2005. - Гол. 8. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||