Головна
Головна → 
Фінанси → 
Бухгалтерський облік. Аудит → 
« Попередня Наступна »
С.М. Бичкова, Ц.Н. Янданова. БУХГАЛТЕРСЬКА ЗВІТНІСТЬ (Практичний посібник), 2008 - перейти до змісту підручника

Основні підходи в інтерпретації бухгалтерського балансу

У самому визначенні балансу можна розрізнити три підходи:
баланс - це звітна форма, бланк, що заповнюється в бухгалтерії (суто практичний і науково неосмислений підхід);
баланс - це об'єктивно існуюче в кожному господарстві і пізнаване бухгалтерськими методами співвідношення між засобами організації і джерелами їх утворення; бухгалтер не заповнює бланк балансу, а відкриває його;
баланс - це співвідношення дебетових і кредитових сальдо всіх рахунків, баланс, заданий всією системою рахунків і подвійним записом.
Коментуючи вищесказане, можна відзначити, що при визначенні балансу слід чітко розмежовувати практику і теорію. На практиці з формальної точки зору бухгалтерський баланс - це звітна форма, бланк балансу і те, що в цьому бланку зазначено, становить зміст балансу.
В теорії обліку існує два підходи щодо бухгалтерського балансу. Перший розглядає баланс з економічно-правової точки зору і представляє його як сукупність усього того, що господарюючий суб'єкт має і що може бути перелічені в грошовому вираженні. Іншими словами, баланс характеризує майнове стан власника. У цьому сенсі бухгалтер-ський баланс господарства існує незалежно від ведення бух-галтерського обліку. Цим стверджується об'єктивний характер ба-Ланса в тому сенсі, що він властивим йому способом висловлює со-буття, що відбуваються в реальній господарській діяльності. Кожне господарство, якщо воно і не вело жодного обліку, все ж має свій баланс, який визначає його майновий стан на відомий момент. При цьому в майновий стан госпо-ва завжди є дві сторони: одна визначає собою сукупність наявних у господарстві засобів, які називають активом, інша вказує джерела отримання цих коштів (власні або позикові). Обидві сторони, природно, рівні, так як будь-яка цін-ність, залучена в господарство, має своє джерело отримання. Звідси характеристика майнового стану господарства - юридичної особи.
У рамках цього підходу можна навести такі визначення:
- баланс є «душа господарства, існування якої не менш реально, ніж матеріального інвентарю господарства. Баланс можна осягнути тільки умоглядом, а не можна як інвентар відчувати в натурі. Зазвичай господарник пізнає в керованому ним господарстві тільки те, що відчуває і, найбільше, бачить своїми очима »;
баланс є об'єктивне і реальне уявлення господарства та господарської діяльності в межах, що допускають чисельне вираження в єдиній і стійкої одиниці обчислення. Баланс являє струнке ціле, обумовлене взаємозалежністю між окремими елементами, системне в своїй закінченості;
баланс є «категорія, що відображає істотні властивості і відносини, представлені в балансі на момент його складання».
Другий підхід розглядає баланс з облікової точки зору, згідно з якою баланс - це момент рахункового відображення майнового стану господарства. У даному контексті він визначається як метод бухгалтерського обліку, який шляхом співвідношення дебетових і кредитових сальдо всіх рахунків дозволяє судити про стан господарства на той чи інший момент, причому даний метод безпосередньо пов'язаний з системою рахунків і подвійним записом.
Таким чином, в еволюції поглядів щодо сутності балансу слід позначити основні етапи. На першому етапі, який тривав понад 400 років, словом «баланс» позначали подвійну запис за рахунками. У той час бухгалтерія та баланс служили підприємцю якимись внутрішніми контрольними і розрахунковими інструментами для власних угод. Всі інші наведені визначення стосувалися лише окремих властивостей балансу. Юридична регламентація обліку привела до розвитку вчення про звітність. Був висунутий принцип щорічної звітності, центральне місце в якій займав баланс. Він вже виступав не тільки як спосіб перевірки записів по рахунках, але і як інструмент для оцінки роботи підприємства.
Розпочався в кінці XIX в. другий етап розвитку балансової думки ознаменувався дискусією про місце і роль балансів. Цей період може бути охарактеризований як становлення бухгалтерського обліку як науки. Вже стали підніматися питання про цілі балансу в широкому сенсі слова і дискутуватися розуміння звітності з точки зору її користувачів. Відповідно, виникло різне розуміння цілей складання балансу. В даний час найбільш поширеним можна вважати таке визначення: ба-ланс - це метод бухгалтерського обліку, що дозволяє в грошовій оцінці на певний момент часу відобразити стан засобів організації та джерел їх формування.
У даній формулюванні чітко виділяються дві категорії: засоби та джерела, тобто актив і пасив. Це визначення в безлічі варіантів можна вважати класичним.
Проте в двадцятих роках минулого століття з'явилося інше визначення: баланс - це метод бухгалтерського обліку, що дозволяє в грошовій оцінці і на певний момент часу відобразити кругообіг капіталу, вкладеного в організацію, і його фінансовий результат.
Перше визначення випливало із статичного розуміння ба-Ланса, друге - з динамічного. Ці визначення характеризу-ють один і той же баланс, але з різних позицій. Їх вивчення перед-ставлять величезний інтерес з точки зору аналізу фінансового стану організації різними користувачами.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz