§ 4. Особливості визначення ефективності капітальних вкладень у невиробничу сферу
До числа соціальних результатів невиробничої сфери відносяться:
поліпшення умов праці та життя населення;
зниження захворюваності різними видами хвороб;
зростання освітнього рівня населення;
збільшення вільного часу і раціональне його використання.
Основним чинником зростання соціальних результатів є будівництво нових і розширення діючих
установ і підприємств невиробничої сфери -
установ освіти, медичного обслуговування, культури, підприємств торгівлі та громадського харчування, підприємств побутового обслуговування, комунального господарства тощо
При плануванні, проектуванні і виборі варіантів проектів, аналізі фактичної ефективності капітальних витрат визначають ефективність капітальних витрат в НЕ-виробничій сфері.
Ефект від капітальних вкладень у невиробничу сферу може виражатися:
в натуральних вимірниках (наприклад, в одиницях потужності підприємств, пропускної здатності підприємств, місткості об'єктів і т. п.);
показниками охоплення видів послуг (наприклад, число місць в театрах, клубах на 1000 жителів, число ліжок у лікарнях на 1000 жителів, кількість квадратних метрів торговельної площі магазинів на 1000 жителів і т. д.);
у вартісній формі (наприклад, річний обсяг реалізації послуг або реалізації продукції).
Поряд з соціальними результатами витрат у невиробничу сферу враховуються і економічні результати - безпосередні та супутні.
Безпосередніми економічними результатами витрат у невиробничу сферу є:
збільшення річного обсягу реалізації продукції або послуг в натуральному або вартісному вираженні.
Безпосередня економічна ефективність витрат усередині невиробничої сфери визначається за формулою
Визначення економічної ефективності капітальних вкладень в підприємства невиробничої сфери, що функціонують на основі госпрозрахунку (міський транспорт, туристичні установи, підприємства побуту і т. п.), проводиться на основі тих же принципів, що і по виробничих підприємствах.
Разом з тим, згідно з Типовою методикою визначення економічної ефективності капітальних вкладень, при визначенні загальної та порівняльної економічної ефек-тивності капітальних вкладень у невиробничу сферу повинні враховуватися супутні економічні результати.
Супутні економічні результати враховуються за межами невиробничої сфери, відображаючи вплив невиробничої сфери на виробництво та інші галузі.
Так, наприклад, при визначенні загальної економічної ефективності капітальних вкладень в охорону здоров'я враховується збільшення фонду фактично відпрацьованого часу в інших галузях внаслідок зниження захворюваності та продовження життєдіяльності, працездатності.
При визначенні загальної економічної ефективності капітальних вкладень у галузь освіти враховується підвищення продуктивності праці завдяки залученню у виробництво більш кваліфікованих робітників і управлінських кадрів.
Відповідно до вказівок п. 52 Типової методики визначення економічної ефективності капітальних вкладень в розрахунках ефективності капіталовкладень на підприємствах і в установах, пов'язаних з обслуговуванням населення (торгівля, громадське харчування, побутове обслугову-вання, зв'язок, транспорт, охорона здоров'я), повинні оцінюватися витрати часу на користування послугами у вартісній оцінці.
Таким чином, загальна (абсолютна) ефективність ка-льних вкладень у невиробничу сферу визначається як відношення приросту ефекту до суми приведених витрат, необхідних для його досягнення.
Формула розрахунку загальної економічної ефективності має наступний вигляд:
