| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ I. Первинне накопичення в Англії | ||
|
По-перше, це період первинного накопичення, тобто період підготовки основних умов для розвитку капіталістичного виробництва. По-друге, це мануфактурний період, тобто період панування в промисловості який ще не фабрики, а мануфактури. У більшості країн Європи в цей час ще зберігаються ФЕО-дальній лад і феодальний спосіб виробництва. Тільки дві країни вирвалися вперед і розвиваються вже капіталістичним шляхом-Англія і Нідерланди. На їхньому прикладі ми і розглянемо, що таке первісне нагромадження і мануфактурний період. Отже, що таке первісне нагромадження? Це створення двох вирішальних умов, необхідних для розвитку капіталістичного виробництва. Перша умова. Для розвитку виробництва необхідні капітали, тобто великі суми грошей, достатні для організації підприємства. Без капіталу немає капіталіста. Тому одна сторона первісного нагромадження - накопичення капіталів у майбутніх капіталістів. Саме у них. Великі суми грошей, які на-накопичуватися у феодалів, витрачалися на їх споживання, а не вкла-дивает у виробництво, що не ставали капіталом. Друга умова. Дпя розвитку капіталістичного виробництва потрібні робітники, тобто люди, які не мають власного господарства та пов'язаних з ним засобів існування, а тому змушені найматися до капіталістів. Звідси ясно, що цей процес слід називати саме «первісне нагромадження», а не «первісне нагромадження капіталу», як він іменувався в підручниках політекономії. Накопичення капіталу - лише одна сторона первісного нагромадження. Основною причиною розорення селян і припинення та \ і робітників до Англії стало вівчарство, яке англійці счпілі настільки важливою частиною свого господарства, що навіть спікер палам.! громад англійського парламенту під час засідань сидів на меш ке з вовною. У результаті «революції цін» займатися вівчар ством стало особливо вигідно, тому що ціни на шерсть виросли навіть більше, ніж на інші товари. І навпаки, продовжувати феодальну експлуатацію селян стало зовсім невигідно, по-тому що реальна величина фіксованого феодальної ренти різко зменшилася. І ось англійські обуржуазнені феодали, щоб збільшити пасовища для овець, виганяють залежних кре-стьян зі своїх феодальних володінь, зносячи цілі села, пре-обертаючи їх на пасовища для овець. Процес цей отримав назву «обгороджування», тому що землі при цьому огороджувалися. Здавалося б, феодали зганяли селян на «законному» підставі - зганяли зі своєї землі. Од нако по феодальним нормам феодал не має права відібрати землю у селянина, він може тільки отримувати з нього ренту: селянин такий же власник землн, як і сам феодал. Ми вже відзначали, що феодальне право передбачає двох власників землі - селянина і феодала. Але англійські феодали до цього часу вже розглядали своє право власності на землю не як феодальне, а як буржуазне, тобто повне. Зганяли селяни з землі й іншим способом. В Англії цього часу були вже широко розвинені орендні відносини. На відміну від фіксованої ренти орендну плату можна було збільшити. І вона підвищувалася до такої міри, що селяни-орендарі розорялися. Тепер маса безробітних і незаможних людей поневірялися по дорогах Англії. Навіщо ще потрібні були «закони про бродяга»? Що-(мул загнати їх на підприємства капітал істів? Хіба економі-чна необхідність не була достатньо надійною для цього? Справа в тому, що «закони про бродяга» видавалися зовсім не для того, щоб забезпечити капіталістів робочою силою, Ці бездомні і не мають потрібної кваліфікації люди не годилися в якості робочих тодішніх мануфактур. Це були люмпени, що промишляли жебрацтвом, а то і грабежами, і обстановка в Англії загострилася. Жорстокі закон и і були спрямований и проти зростання злочинності. За цими законами не мати роботи і господарства вважалося преступле - ням. Такої людини слідів- вало бити батогами, відрізати вуха і таврувати розпеченим залізом, а якщо він потрапляв до рук влади втретє - навіть стратити. Позбавлені житла та джерел існування люди виявилися, по суті, в безвихідному становищі. Так відбувалася одна сторона первісного нагромадження в Англії: розорення селян та освіта армії людей, яким надалі належало стати робітниками. Друга сторона - накопичення капіталів. Закономірність така, що капітали спочатку накопичувалися не в виробництві, а в сфері обігу і кредиту. Накопичені протягом тривалого часу в торгівлі та лихварстві капітали при переході до капіталізму починають переливатися в промисловість. Ще один найважливіший джерело накопичення капіталів - пограбування і експлуатація колоній. Для Англії саме колонії стали найважливішим джерелом накопичення капіталів. Але, оскільки майже всі колонії спочатку належали Іспанії та Португалії , Англії доводилося діяти непрямим шляхом. По-перше, англійські купці вели контрабандну торгівлю з цими колоніями, наживаючи при цьому значні капітали. По-друге, величезні капітали наживалися шляхом работоргівлі. Англійські купці везли за океан не тільки промислові товари, але і африканських негрів-рабів. Іспанці, винищивши в Америці значну частину місцевого населення, вилідени ввозити робочу силу з Африки. Але самі вони i работоргівлею. Це справа взяли на себе англійці. Ос нова і промислу Джон Гоукінс отримав за це звання лицаря, причому на його гербі був зображений негр в ланцюгах. Работор! овля була Хочеш. вигідним заняттям, тому що в Африці негри пли просто їх- вативалісь в грабіжницьких набігах, або купувалися у місцевих царьків за ром і дрібнички. Прибуток у 100 відсотків за один рейс вважалася невисокою, а нерідко досягала 300 і більше відсотків. По-третє, англійці промишляли піратством, нападаючи на іспанські кораблі, які йшли з колоній з вантажем золота і прянощів, на іспанські приморські міста в Америці, що вважалося тоді виконанням патріотичного обов'язку. Для спорядження піратських експедицій створювалися акціонерні компанії, в яких брали участь нетільки купці, а й сановники, і навіть сама королева Єлизавета. Пірат Френсіс Дрейк, що зробив друге в історії кругосвітнє плавання, став адміралом королівського флоту. Коротше кажучи, піратство тоді вважалося цілком легальним і поважним заняттям. Отже, перший час за допомогою контрабанди, работоргівлі та піратства англійці перехоплювали у Іспанії частина награбовано-них в колоніях багатств. Але цього Англії мало. Вона прагне мати свої колонії і починає за них відкриту війну з Іспанією. Наприкінці XVI в. був розгромлений іспанський флот «Непереможна армада». Поразка «армади» в літературі (не англійська) іноді трактується як випадковість: буря розкидала іспанські кораблі, чомусь не чіпаючи англійські. Насправді, поразка була наслідком економічної відсталості Іспанії. Іспанці застосовували застарілу тактику абордажного бою, а англійці громили і їх суду з гармат. Після цього колоніальна експансія Англії розгортається відкрито. На початку XVII в. вона захоплює колонії в Америці, а наприкінці століття англійські компанії починають грабувати Індію. Важливим джерелом накопичення капіталів була і монопольна торгівля, яка але Шоля перепродувати товар набагато дорожче вартості. Наприклад, монопольне право на торгівлю з Росією мала вже згадана «Московська компанія» англійських купців. Вони вивозили з Росії сало, віск, хутра, льон, прядиво. Пенька для Англії мала особливе значення: прядивні канати були необхідні для зростаючого англійського флоту. Тому в пагорбах-рах і в Вологді були створені навіть англійські підприємства з виготовлення канатів. І англійський флот був оснащений російськими канатами. Перепродуючи російські товари в Європі, англійські купці отримували, звичайно, підвищений прибуток. Слід зазначити, що в період первісного нагромадження сфера накопичення капіталів, в тому числі торгівля, зазвичай забезпечувала нееквівалентно високий прибуток. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||