|
Відповідно з відмінностями в наслідках інфляції виділяють:
очікувану (expected) інфляцію;
непередбачену (несподівану) (unexpected) інфляцію.
Загальним наслідком очікуваною і непередбаченої інфляції є зниження купівельної спроможності грошей.
Купівельна спроможність (цінність - value) грошей - це та кількість товарів і послуг, яку можна купити на одну грошову одиницю. Якщо ціни на товари підвищуються, то на ту ж суму грошей можна купити менше товарів, ніж раніше, а це означає, що купівельна спроможність грошей падає. Якщо Р - рівень цін, тобто цінність товарів і послуг, виражена в грошах, то купівельна спроможність однієї грошової одиниці буде дорівнює 1 / Ру тобто це цінність грошей, виражена в товарах і послугах, на які можуть бути обмінені гроші. Наприклад, якщо кошик товарів і послуг коштує 5 дол. (Р = 5), то ціна 1 дол. складе 1 / Р або 1/5 кошика товарів. Це означає, що 1 дол. обмінюється на 1/5 кошика товарів. Якщо ціна кошика товарів подвоюється, і вона тепер коштує 10 дол. (Р = 10), цінність грошової одиниці скорочується вдвічі і становить тепер 1/10 кошика товарів.
Чим вище рівень цін (темп інфляції), тим менше купівельна спроможність грошей. А чим менше купівельна спроможність грошей, тим менша кількість готівки хочуть тримати люди на руках. Це свя-Зано з тим, що люди, які зберігають готівку, в період інфляції платять інфляційний податок (inflation tax) - податок на купівельну спосіб-ність грошей, що представляє собою різницю між величинами покупа-котельної спроможності грошей на початку і в кінці періоду , протягом якого відбувалася інфляція. Ставкою інфляційного податку виступає темп ін-фляции. Чим більше готівки має людина і чим вище темп ін-фляции, тим більше інфляційний податок, оскільки тим на більшу ве-личину знижується купівельна спроможність (цінність) грошей. Тому в періоди високої інфляції і особливо гіперінфляції відбувається про-цес, званий "втечею від грошей" ("flight from money"). Все більшого значення набувають реальні цінності, а не гроші. У своїй книзі "Монетарна історія США" Мілтон Фрідмен, аналізуючи гіперінфляцію в Німеччині жовтня 1923, дотепно описав відміну інфляції від гіпер-інфляції таким чином: якщо людина, яка везе візок, гру-женную мішками грошей, залишає її біля входу в магазин і, вийшовши з мага-на, виявляє, що візок на місці, а мішки з грошима зникли, то це інфляція, а якщо він бачить, що зникла візок, а мішки з грошима цілі, то це гіперінфляція.
|