| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
1.2 ПРЕДМЕТ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ ТА ЇЇ ФУНКЦІЇ | ||
|
У широкому сенсі слова економічна теорія - це наука про закономірності й факторах економічного зростання в пофазної динаміці відтворення; про використання обмежених ресурсів для виробництва товарів і послуг та обміну їх з метою задоволення потреб; про види діяльності з виробництву й обміну, про повсякденного ділового життя людей, пов'язаної з витяганням засобів існування; про суспільне багатство. Структурно економічна теорія включає в себе два розділи: мікроекономіку і макроекономіку. Мікроекономіка вивчає поведінку окремих економічних агентів. Її основоположниками вважаються представники маржиналізму. У центрі її аналізу - ціни окремих товарів, витрати-витрати, форми і механізми формування капіталу і функціонування фірми, механізм ціноутворення, мотивація праці. Макроекономіка вивчає економічні процеси та явища на рівні держави. Об'єкт її дослідження - національний продукт, економічне зростання, зайнятість, інфляція. Макро-і мікроекономіка взаємозумовлені і органічно взаємодіють. Взаємний зв'язок цих функцій виявляється у взаємодії економічної політики, господарської практики і науки, яку відображає. В основі економічної теорії лежить дослідження суспільного виробництва, яке служить вихідним пунктом виникнення нових потреб та інтересів. Потреби сприяють якісним і кількісним змінам у виробництві, впливаючи на нього не безпосередньо, а через ринок і економічну політику. Остання, у свою чергу, піддається впливу не тільки виробництва, а й економічної науки. Здійснення завдань економічної політики може призвести до зміни суспільного виробництва, його вдосконалення, що знаходить відображення у подальшому розвитку економічної теорії. Виділення функцій економічної теорії дозволяє визначити її місце серед інших економічних наук. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||