| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
1.2. Передумови виникнення і розвитку аудиту | ||
|
Історичною батьківщиною аудиту вважається Англія, де в зв'язку з потужним раз витием ринкових відносин в 1844 р. вийшла серія законів про компанії, згідно з якими їх Правління були зобов'язані запрошувати не рідше одного разу на рік спеціальну людину для перевірки бухгалтерських рахунків і звіту перед акціонерами. В Единбурзі (1854 р.) виник інститут, який об'єднав бухгалтерів і аудиторів. Останні ставили своєю метою проведення експертизи фінансової звітності з виразом думки про її об'єктивності, таким чином, взявши на себе певну частку відповідальності і в разі виникнення можливих збитків у клієнтів. У 1862 р. в Англії був прийнятий закон, що регулює аудиторську діяльність, пізніше закони про обов'язковий аудит вступили в дію і в інших країнах (наприклад, у Франції в 1867 р.). У 1880 р. був заснований Інститут присяжних бухгалтерів в Англії та Уельсі. В даний час в Англії аудиторами іменуються будь-які фахівці в галузі контролю за достовірністю фінансової звітності, в тому числі й працюють в державних органах. У Німеччині в 1870 р. доповнення до закону про акціонерні товариства зобов'язало наглядові ради цих товариств здійснювати перевірку основних звітних форм і доповідати про результати перевірки на загальних зборах акціонерів, що і заклало законодавчі основи виникнення аудиту. У 1932 р. в Німеччині був створений Інститут аудиторів, що проіснував до 1941 р. Після закінчення Другої світової війни в Дюссельдорфі утворений Інститут аудиторів, який в 1954 р. перейменований в Інститут аудиторів Німеччини, в який в даний час входять більше 6000 аудиторів і 700 аудиторських організацій. З початку XX в. аудиторські перевірки та судова експертиза аудиторських фірм стають звичайним явищем в економічно розвинених країнах. Потреба в послугах аудитора виникла в зв'язку: з необхідністю подання якісної інформації для прийняття рішень про інвестування та співробітництво; усуненням необ'єктивного подання інформації підприємством зацікавленим користувачам; необхідністю отримання спеціальних знань для перевірки інформації у зв'язку зі складністю ведення обліку та складання звітності; відсутністю у користувачів інформації необхідного доступу до неї для оцінки її якості. Враховуючи історичні особливості розвитку аудиту, можна виділити наступні його етапи. 1. До кінця 1940-х рр.. аудит в основному полягав у перевірці документації, що підтверджує рух грошових операцій, а також їх правильну угруповання у фінансових звітах. Цей аудит можна назвати підтверджує. 3. Третій етап розвитку аудиту орієнтований на можливий ризик при проведенні перевірок або при консультуванні; при цьому аудит, який виходячи з умов бізнесу клієнта проводиться вибірково (в основному перевірка здійснюється там, де ризик помилки або шахрайства може бути максимальним), - носить назву базується на ризику . | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||