| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
ПРИБУТОК ВІД КОМЕРЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ | ||
|
В цілях застосування угод про уникнення подвійного оподаткування, укладених Російською Федерацією (колишнім СРСР), доходи поділяються на доходи (прибуток) від комерційної діяльності та на особливі види доходів, для яких передбачаються спеціальні режими оподаткування, звільнення від оподаткування, податкові кредити. До другої категорії відносяться: доходи від міжнародних перевезень, дивіденди, відсотки; доходи від нерухомого майна, від продажу нерухомого та рухомого майна, від авторських прав і ліцензій; доходи від роботи за наймом; доходи від незалежної особистої діяльності (професійних послуг), гонорари директорів підприємств, винагороди чи інші доходи від державної служби, пенсії; доходи працівників мистецтв і спортсменів, викладачів, науковців, студентів і практикантів; інші доходи. - Відмінності підходів до оподаткування доходів від окремих видів діяль-ності визначаються специфікою цих доходів, умовами і характером діяльності, а також характерними особливостями діяльності окремих категорій суб'єктів оподаткування. Стаття угод «Прибуток від комерційної діяльності» зачіпає всі види доходів за винятком тих видів, порядок оподаткування яких визначається в спеціальних статтях. Стаття має відношення не тільки до юридичних осіб, порядок оподаткування яких не регламентується в спеціальних статтях, але і до фізичних осіб, які здійснюють комерційну діяльність, за умови, що їхні доходи не відносяться до доходів, оподатковуваним на умовах, визначених спеціальними статтями. У відповідній статті угоди визначається, в якій державі оподатковуватиметься той чи інший дохід або та чи інша його частина. Сам порядок процедури оподаткування, умови і обов'язкові вимоги завжди встановлюються відповідно до національного законодавства тієї держави, яка провадить оподаткування. У даній статті сторони, які уклали угоду, в якості об'єкта оподаткування розглядають прибуток, тобто різницю між отриманими доходами та витратами, понесеними для вилучення цих доходів, а в статтях, що відносяться до спеціальних видів діяльності, йдеться про доходи. Як правило, в угодах дається загальна характеристика порядку розрахунку прибутку постійного представництва і вказуються ті види витрат, які дозволено віднімати з оподатковуваного доходу для визначення об'єкта оподаткування - прибутку, отриманого через постійне пред-ставництва. У Типовому угоді це сформульовано таким чином: «При визначенні прибутку постійного представництва допускається віднімання витрат, понесених для цілей діяльності цього постійного представництва. При цьому допускається обгрунтоване перерозподіл документально підтверджених витрат між особою з постійним місцеперебуванням в одній Договірній Державі і його постійним представництвом в іншій Договірній Державі. Такі витрати включають управлінські та загальноадміністративні витрати, витрати на дослідження і розвиток, відсотки і плату за управління, консультації та технічне сприяння, понесені як у Державі, в якій розташоване постійне представництво, так і в будь-якому іншому місці ». Положення конкретних угод можуть мати значні відмінності у зв'язку зі специфікою національних систем оподаткування доходів. Найбільшою мірою така специфіка проявилася в Договорі РФ - США від 17 червня 1992 р. «Про уникнення подвійного оподаткування та запобігання ухиленню від оподаткування стосовно податків на доходи і капітал». Коригування доходів у випадках, коли одні особи беруть участь прямо чи опосередковано в управлінні, контролі або капіталі інших осіб, передбачається цілим рядом угод, укладених РФ в 90-і рр.. При визначенні прибутку постійного представництва допускається віднімання витрат, понесених для цілей діяльності цього постійного представництва. При цьому допускається обгрунтоване перерозподіл документально підтверджених витрат між особою з постійним місцеперебуванням в одній Договірній Державі і його постійним представництвом в іншій Договірній Державі. Такі витрати включають управлінські та загальноадміністративні витрати, витрати на дослідження і розвиток, відсотки та сплату за управління, консультації та технічне сприяння, понесені як у державі, в якій розташоване постійне представництво, так і в будь-якому іншому місці. На основі простої закупки постійним представництвом товарів або виробів для підприємства постійному представництву, не зараховується будь-яка прибуток. Якщо прибуток включає в себе види доходу, які розглядаються окремо в інших статтях угоди, положення цих статей не будуть зачіпатися положеннями статті «Прибуток від комерційної діяльності». | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||