| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
ДОДАТОК МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ ЕКОНОМІЧНИХ НАВЧАНЬ | ||
|
Одночасно (також за погодженням з викладачем) доцільно продовжити формування «особистої бібліотеки економіста» і по можливості придбати в книготорговельної мережі найбільш важливі з числа наявних у продажу навчально-методичні розробки, які, безсумнівно, знадобляться вам у вашій майбутній науково-практичної діяльності. На вивчення дисципліни історії економічних вчень обсяг навчального навантаження передбачається в затверджуваних у вузах навчальних планах. У межах затвердженого обсягу «расчасовка» на аудиторну роботу здійснюється відповідними структурними підрозділами (факультетами та інститутами) у складі вузу. Тому кількість лекційних та семінарських занять у навчальних планах різних підрозділів вузу, як правило, варіюється виходячи із затверджених для них переліків спеціальностей та спеціалізацій і залежно від застосовуваних форм навчання (денне, вечірнє, другу освіту тощо). З урахуванням цих обставин основні розділи і положення цих методичних вказівок викладаються стосовно до максимально можливого варіанту обсягу аудиторної роботи. У разі меншої планової «расчасовку» лекційної та семінарської навантаження кількість і послідовність тем і питань, що плануються на лекційні та семінарські заняття, можуть бути скориговані. У процесі вивчення розділу «Економічні вчення епохи дориночной економіки» основну увагу треба приділити історико-економічній характеристиці головних етапів і специфічних особливостей натурально-господарської ідеології. Початок цієї епохи знаменує економічна думка філософів і правителів Стародавнього Сходу і античного світу. Наступний етап очевидний в проявах схоластики і догматичних постулатах економічних поглядів релігійних лідерів середньовіччя в ісламських арабських регіонах і західноєвропейських регіонах католицького християнства. Завершальним етапом еволюції еко-номічного думки епохи дориночной економіки є Мерканті-лизм, що став першою теоретичною концепцією зароджуються в надрах натурального господарства ринкових економічних відносин. Центральне місце в тематиці лекційних та семінарських занять, «круглих столів», колоквіумів і курсовик робіт з цього розділу дисципліни займають такі проблеми, як: прихильність авторів економічних ідей стародавнього світу та середньовіччя обмеженим масштабами товарно-грошових відносин; чільна роль держави та загальнонаціональних інтересів у господарській політиці; відсутність цілісної методологічної бази та теоретичної концепції економічної науки. Розділ дисципліни «Економічні вчення епохи нерегульованих ринкових відносин» пов'язаний з вивченням різноманітний і часом діаметрально протилежних теоретичних положень і концептуальних позицій представників різних напрямів, течій і шкіл ліберальної економічної думки. Останнім - класикам і неокласиків, беззастережно разделявшим смітівський доктрину «невидимої руки» і так званий «закон ринків Сея», вельми серйозно протистояли їхні опоненти - соціалісти-утопісти і економісти-романтики. Причому противники ліберальної економічної думки не тільки критикували принципи повного laissez faire, а й висували оригінальні проекти соціальний реформ, включаючи заходи нециклічного (безкризового) розвитку економіки. Однак більш зваженою і аргументованою критикою теоретико-методологічних основ ліберальної економічної думки є наукова спадщина німецьких авторів - попередників соціально-інституціонального напрямку економічної думки, які доводили неприпустимість дослідження проблем економічного зростання у відриві від чинників соціального середовища і національно-історичних особливостей. До числа найважливіших при вивченні даного розділу дисципліни відносяться наступні проблеми: пріоритет методу класового аналізу економічних процесів; прихильність авторів класичної політичної економії та неокласичної економічної теорії принципам laissez faire, «чистої» економічної науки і досконалої конкуренції; безкомпромісність теоретико-методологічних позицій і прихильників і противників ліберальної економіки; відсутність системного (комплексного) аналізу та обліку всієї сукупності забезпечують економічне зростання суспільних факторів (фактори економічної та неекономічній середовища). Вивчення розділу «Економічні вчення епохи регульованих ринкових відносин», як і попередніх двох, нерозривно пов'язане з пізнаннями в області дисциплін «Економічна теорія» та «Історія економіки». Тематика даного розділу дозволить більш чітко осмислити сутність і взаємозумовленість економічних процесів XX століття з урахуванням виниклих напередодні і після світової економічної кризи 1929-1933 рр.. принципово нових економічних доктрин. У їх числі найважливішими є теорії соціального контролю суспільства над економікою так званих американських інституціоналістів, теорії ринку з «монополістичної» і «недосконалої» конкуренцією і, звичайно, альтернативні один одному кейнсіанські і неоліберальні концепції державного регулювання економіки. Основоположними проблемами при вивченні завершального розділу дисципліни можуть бути названі: відмова від ортодоксальних концепцій «класового аналізу», «чистої» економічної науки і досконалої конкуренції; пріоритет соціально орієнтованих теоретичних концепцій економічного зростання; зближення полярних позицій шкіл і напрямів економічної думки як наслідок процесу «неокласичного синтезу»; популяризація та світове визнання досягнень кращих вчених-економістів сучасності (нагородження Нобелівськими преміями). Підготовка до семінарських занять повинна здійснюватися в суворій відповідності з планом, наведеним у п. 3 навчально-методичних матеріалів підручника. Послідовність і кількість тем і питань, що виносяться на семінар, може коригуватися викладачем в залежності від фактично запланованої навантаження у навчальних планах і інших об'єктивних обставин. До кожного семінарського заняття рекомендується короткий конспектування окремих розділів (глав) з першоджерел (див. у п. 3 навчально-методичних матеріалів підручника відповідні бібліографічні списки). Кількість конспектіруемих джерел і обсяг такої роботи визначаються студентом самостійно або узгоджуються з викладачем. Підготовлений таким чином матеріал може бути використаний при виступі на семінарі, написанні курсової роботи і випускної роботи бакалавра економіки з обраної теми. Конспектування, крім того, розвиває навички роботи з науковою літературою, кваліфікованого усного та письмового викладу власних думок. Курсова робота і випускна робота бакалавра виконуються за обраною студентом з відповідних переліків темі в машинописному вигляді і представляються на кафедру. За погодженням з викладачем тема роботи може і не збігатися з запропонованими в п. 3 навчально-методичних матеріалів підручника переліками. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||