|
Рівень виробництва продовольства в країнах Східної Європи, СНД і Прибалтійських країнах не відповідає їх реальним можливостям. Одна Росія, володіючи великими територіями по обробітку різних землеробських культур та ведення тваринництва, має величезний потенціал не тільки для повного забезпечення необхідним продовольством свого населення, а й для надання допомоги іншим країнам. Проте в даний час країни СНД і прибалтійські країни виступають імпортерами продовольства. У 80-ті роки щорічно СРСР закуповував зерна в середньому на 5 млрд. дол, що помітно впливало на ціни зерна на світових ринках. Після розпаду СРСР і формування нових держав ці країни змушені були, залазячи у борги, самі закуповувати зерно і продовольство, в результаті загальний обсяг витрат на ці цілі в 1993 р. зріс до 8 млрд. дол
Зі східноєвропейських країн більш-менш забезпечуються продовольством Угорщина (повністю), Чехія, Словаччина, а Болгарія, Польща, Румунія виступають стійкими імпортерами зерна і м'яса. До них приєдналася Монголія. В останнє десятиліття КНР припинила імпорт м'яса, рису і пшениці, повністю перейшла на самозабезпечення і стала експортувати продовольство. Норма харчування в КНР хоча і не відповідає повною мірою критеріями ВООЗ ООН, але вже не поступається в середньому східноєвропейським країнам, а по ряду показників (овочі, фрукти, свіжа риба) перевершує їх.
У Росії ж та інших країнах СНД непродумане проведення економічних реформ, довільні дії з руйнування багатьох колективних господарств без урахування специфіки, що склалася в АПК, ставка на прискорений розвиток фермерських господарств без відповідного підкріплення їх матеріальними і фінансовими ресурсами і технологіями призвели до того, що виробництво найважливіших видів сільськогосподарської продукції істотно скоротилося. Так, виробництво м'яса (промислова вироблення) в 1994 р. знизилося з 7,7 млн. до 6,8 млн. т, тваринного масла - з майже 732 тис. до 488 тис. т, пшениці - з 43,5 млн. до 32,1 млн. т, жита - з 9,2 млн. до 5,9 млн. т. Скоротилося виробництво молока, яєць, цукрового буряка і т.д. Тривало падіння сільськогосподарського виробництва в 1995 і 1996 рр.. Крім зазначених вище причин однією з проблем, що впливають на звуження продовольчого забезпечення населення, є проблема збереження продукції, її переробки, зберігання, розвитку сучасної інфраструктури і т.д. Багато з цих завдань аналогічні тим, які існують в країнах, що розвиваються.
|