5.3. Проектний аналіз як концепція
Плановані, реалізовані і здійснені інвестиції приймають форму капітальних (інвестиційних) проектів. Але проекти треба підібрати, розрахувати, виконати, а головне - оцінити їх ефективність, і перш за все на основі зіставлення витрат на проект і результатів його реалізації. Для цього й існує проектний аналіз (аналіз інвестиційних проектів).
Проектним аналізом називається процес аналізу прибутковості капітального проекту. Іншими словами, це зіставлення витрат на капітальний проект і вигод, які будуть отримані від цього проекту.
А так як вигоди від будь-якого капітального проекту і витрати на нього зазвичай численні і не завжди легко обраховуються, то визначення прибутковості перетворюється у тривалий аналіз всіх стадій і аспектів інвестиційного проекту. В результаті проектний аналіз став концепцією, яка кладеться в основу інвестиційних проектів у країнах з ринковою економікою. У концепції проектного аналізу склався свій підхід до стадій проекту і аспектів його аналізу.
У міру підготовки та реалізації капітальний проект проходить "життєвий цикл", що складається з різних стадій. Межі між ними не завжди чіткі, але проте можна виділити шість таких стадій (іноді їх налічують вісім).
1, 2. Предідентіфікація та ідентифікація проекту (ці дві стадії часто об'єднують). На цих стадіях спочатку народжується сама ідея, а потім підготовляються основні деталі проекту, він проходить попереднє обгрунтування і порівнюється з начерками інших проектів, визнається заслуговуючим детальної розробки. Інакше кажучи, це стадія попереднього техніко-економічного обгрунтування.
Розробка проекту. На цій стадії йде детальне опрацювання всіх аспектів проекту, які остаточно повинні обгрунтувати вигідність проекту (див. нижче). Це можна назвати стадією підготовки техніко-економічного обгрунтування.
Оцінка (експертиза) проекту. Це експертиза, яку проходить підготовлений проект (він вивчається і обговорюється керівництвом фірми, незалежними експертами, потенційними кредиторами, міністерством і т. д.).
Прийняття проекту (переговори по проекту). На цій стадії керівників-дство всіх рівнів і кредитори приймають остаточне рішення щодо проекту, а так як у самої фірми зазвичай є альтернативні можливості використовувати економічні ресурси або ж у кредиторів є пропозиції про фінансування інших проектів, то ця стадія може виявитися не такою короткою, як здається на перший погляд.
Здійснення проекту. Тут головне - це контроль і спостереження за реалізацією проекту, з тим щоб він не відхилявся від графіка, і одночасне внесення оперативних змін в проект, якщо вони дійсно необхідні.
8. Експлуатація проекту і оцінка його результатів. На цих останніх стадіях (часто об'єднуються в одну), не тільки отримують вигоди від введеного в дію об'єкта, а й неодноразово порівнюють отримані результати з запланованою. Це потрібно і для аналізу виявляють відхилення, і для набуття досвіду для підготовки нових проектів. Остання стадія - звичайно найдовша, оскільки проект починає врешті-решт працювати і приносити вигоду.
На всіх стадіях проекту (але особливо на стадії розробки) йде аналіз його основних аспектів (часто їх називають напрямками аналізу або просто аналізом).
Технічний аналіз, завданням якого є визначення найбільш придатних для даного інвестиційного проекту техніки і технології.
Комерційний аналіз (маркетинговий), в ході якого аналізується ринок збуту тієї продукції, яка буде проводитися після реалізації інвестиційного проекту (тобто скільки потрібно виробляти цієї продукції), і ринок закуповуваної для проекту продукції (насамперед ціни на неї).
Інституційний аналіз, завдання якого - оцінити організа-ційно-правову, адміністративну і навіть політичне середовище, в якій буде реалізовуватися проект, і пристосувати його до цього середовища, особливо до вимог державних організацій. Інший важливий момент - пристосування самої організаційної структури фірми до проекту.
Соціальний (соціально-культурний) аналіз, під час якого не-обходимо досліджувати вплив проекту на життя місцевих жителів, домогтися доброзичливого чи хоча б нейтрального їх ставлення до проекту.
Аналіз навколишнього середовища, який повинен виявити і дати екс-експертної оцінку збитку, що наноситься проектом навколишньому середовищу, а також повинен запропонувати способи пом'якшення або запобігання цього збитку.
Фінансовий аналіз.
Економічний аналіз. Два останніх напрямки є ключовими, і тому слід їх розглянути особливо. Обидва базуються на зіставленні витрат і вигод від проекту, але відрізняються підходом до їх оцінки. Економічний аналіз оцінює прибутковість проекту з точки зору всього суспільства (країни), фінансовий аналіз - тільки з точки зору фірми та її кредитора (якщо проект кредитується).
Так, головною метою приватної фірми є максимізація її прибутку. Витрати, які несе фірма під час реалізації інвестиційного проекту, зводяться переважно до витрат на оплату товарів і послуг, необхідних для проекту. У більшості випадків при розрахунку проекту фірма використовує ціни, які вона заплатить за необхідні для проекту товари і послуги, і ті ціни, які заплатять споживачі за продукцію, одержувану від реалізації проекту.
Тіньові ціни в економічному аналізі
Однак з точки зору суспільства ці ціни не завжди можуть бути прийнятною мірою вартості витрат і вигод. Наприклад, ціни можуть бути завищені через включення в них витрат на виплату податків або ж занижені через їх субсидування державою. Для економічного аналізу потрібно очищати ціни від цих елементів, щоб уникнути подвійного рахунку. Подвійний рахунок складається через те, що спочатку суспільство платить виробнику завищену / занижену ціну через включення в ціну продукції, що закуповується податків / субсидій, а потім відбирає у виробника частина його доходів у вигляді податку / дає виробникові додатковий дохід у вигляді субсидії, т . е. вважає податки та субсидії ніби двічі.
В інших випадках ціни спотворюються через монополістичної практики, через їх державного регулювання, митних зборів і т. д., в результаті чого вони відхиляються від рівноважних.
Приклад 5.1. Припустимо, важливим елементом витрат інвестиційного проекту є дизельне паливо, експортний товар. Його біржова ціна в Росії в жовтні 1993 р. становила близько 150 000 руб. за 1 т. Визначимо тіньову (розрахункову) ціну дизельного палива:
Візьмемо світову ціну ФОБ за одну тонну дизельного палива і переведемо її в рублі за поточним обмінним курсом: $ 250 х 1200 = 300 000 руб.
Зробимо поправку на те, що при встановленні обмінного курсу на нього сильно впливали російські мита, тобто одна з форм податків. Подібна поправка називається коефіцієнтом перекладу. Її можна розрахувати по окремих товарних групах (це будуть так звані спеціальні коефіцієнти переведення) і в цілому по всіх товарах (так званий стандартний коефіцієнт переведення). Для простоти використовуємо стандартний коефіцієнт переведення КСТ:
У другому півріччі 1993 стандартний коефіцієнт переведення склав в Росії, за нашими розрахунками, близько 0,8. Його ми і застосуємо для нашого прикладу: 300 000 х 0,8 = 240 000 руб.
3. Додамо вартість транспортування 1 т. дизельного палива на відрізку між найближчим портом і нашим об'єктом: 240 000 + 10 000 = 250 000 руб.
Це спрощений приклад, так як на практиці визначення тіньових цін вимагає більш складних розрахунків. Проте навіть з цього прикладу видно, що при розрахунку тіньової ціни ми керувалися передумовою, що для країни реальною альтернативою використанню дизельного палива для нашого інвестиційного проекту є експорт цього товару.
Подібний, що базується на альтернативі підхід (але не вищенаведену методику) можна використовувати і при розрахунку тіньових цін на ті товари, на які немає світових цін: землю, робочу силу, різні послуги і т. д. Так, якщо фірма здійснює проект на своїй землі і тому вартість землі фактично не входить у витрати при фінансовому аналізі, то при економічному аналізі можна визначити тіньову ціну:
а) на базі вартості аналогічних ділянок на місцевому земельному ринку;
б) якщо цього ринку немає, то на базі вартості оренди аналогічних ділянок;
в) якщо немає аналогів оренди, то на базі вартості тієї сільськогосподарської продукції, яка могла б бути тут проведена.