| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
3.1. ВИРОБНИЦТВО: ЗМІСТ І ОСНОВНІ ЕКОНОМІЧНІ ЦІЛІ | ||
|
Виробництво підрозділяється на виробництво, що створює матеріальні блага і що дає послуги. У матеріальному виробництві створюються речові блага (їжа, одяг і т.д.). Послуги можуть бути матеріальними (ремонт квартир, пошиття одягу) і нематеріальними (соціальні, духовні). Є й інші підходи до класифікації виробництва. Наприклад, суспільне виробництво поділяється на сфери матеріального виробництва, виробництва послуг, соціального виробництва (кредитування, страхування, управлінська діяльність, громадські організації) та духовного виробництва (наукова і художня, культура і освіта). У системі національних рахунків (системі статистичного обліку національного продукту, прийнятої в міжнародній практиці) виділяються сфери економіки по суб'єктах: виробничі фірми та підприємства, що випускають товари і надають послуги, або нефінансові підприємства; фінансові установи та організації; держбюджетні установи, які надають послуги, які не є об'єктами купівлі-продажу; приватні некомерційні організації, що обслуговують домашні господарства; домашні господарства; закордон. Таким чином, в сучасній економічній теорії під виробництвом розуміється не тільки людська діяльність, в результаті якої з'являються матеріальні блага, а й будь-яка діяльність в будь-якій сфері (державний службовець, викладач, медичний працівник, банкір, перукар і т. д.). Крім того, матеріальні блага, отримані шляхом переробки певних видів сировини, повинні бути доставлені на місце і якийсь час зберігатися, щоб бути поступово реалізованими. Діяльність транспортного підприємства або комерційної фірми (торгує оптом чи вроздріб) також розглядається як виробництво. Значить, виробництво передбачає не тільки матеріальне пре-освіта благ, але і їх переміщення в просторі і в часі. Зрештою під виробництвом розуміється створення полезнос-ти, тобто виготовлення благ і надання корисних прямих або непрямих-них послуг споживачам. Отже, виробництво - організована діяльність людей, спрямована на задоволення їхніх потреб. Останнє є споживання. Слід підкреслити, що споживання є безпосередній-ної меті лише в неринкових системах господарства, в ринковій же економіці безпосередня мета фірми - отримання прибутку. У суспільстві ж виробництво взаємодіє з розподілом, об-меном і споживанням, здійснюється як безперервно відновлюваних ляем процес, тобто відтворення. Без відтворення ресурсів та продукції економічна життя неможливе. Тому в економічній теорії існує відтворювальний підхід, со-но з яким економіка - це кругообіг предметів і засобів праці, природних ресурсів, предметів споживання, населення. У центрі відтворення - людина та її потреби. У цьому сенсі можна сказати, що якщо метою виробництва є продукція, прибуток, то метою воспроізврдства - людина та її зростаючі потреби. Крім мети виробництва фірми існують економічні цілі суспільного виробництва (відтворення), які набагато ширше. Вони є цілями мікро-і макроек-номіки, цілями соціально-економічної системи, єдності та взаємодії продуктивних сил і виробничих відношень. Цілі виробництва фірми і суспільства опосередковані проміжною ланкою - цілями галузей і регіонів як ланок управління. Існує своєрідне "дерево цілей", в якому від коренів до верхівки відповідно розташовані цілі первинних, основних суб'єктів господарювання (громадян, підприємств, фірм, галузей); цілі регіонів і всієї системи суспільства. Вони взаємопов'язані і взаємозумовлені, модифіковані своєї соціально-економічною роллю в задоволенні сукупності потреб. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||