НТР за своєю природою - складне суперечливе явище, що поєднує негативні і позитивні початку. До кінця XX в. стало абсолютно ясно, що в ході НТР відбулася свого роду метаморфоза: матеріальне виробництво, наука і техніка, які повинні були поліпшити життя людей, стали перетворюватися спочатку в самоціль, а потім і в загрозу існуванню людини. Техносфера стала загрожувати біосфері. Навряд чи варто перераховувати всі негативні наслідки НТР, досить вказати на глобальні екологічні проблеми і процеси мілітаризації. Багато вчених і громадські діячі стверджують, що продовження основних існуючих зараз тенденцій НТР небезпечно, трагічні наслідки неминучі. Але переважає переконання, що зусилля людства можуть бути результативно спрямовані на пошуки розумного рішення складного завдання неминучого прогресу цивілізації на шляхах НТР із збереженням людського в людині і природного в природі.
Найбільш серйозні з сучасних досліджень шляхів і напрямків світової НТР свідчать про те, що багато песимістичні прогнози 50-60-х років щодо ресурсних обмежень економічного зростання значною мірою виявилися надмірно драматизувати. Ресурсозберігаючий характер НТР чітко проявився в ряді розвинених країн вже в 80-і роки. Але головне - проявилася і статистично перевірена на матеріалах ряду країн залежність рішення ресурсних та екологічних проблем від зростання загальноекономічного рівня (вираженого, зокрема, в середньодушових показниках ВНП), від зрілості технологічного укладу і т.д. Характерно, наприклад, що при подоланні тією чи іншою країною позначки середньодушового ВНП в 10 тис. дол (у цінах 1980 р.) тенденція до негативного впливу ресурсоспоживання на навколишнє середовище змінюється на протилежну.
|