| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
8.4. Перевірка оціночних значень у бухгалтерському обліку | ||
|
До оцінним значенням відносяться, наприклад, амортизація основних засобів і нематеріальних активів у разі, якщо підприємство самостійно визначає строки корисного використання даних активів і відповідні їм норми амортизації; резерв по сумнівних боргах; резерв під знецінення вкладень у цінні папери; резерви майбутніх витрат і платежів; інші резерви; фонди і т. п. За підготовку оціночних значень в бухгалтерській звітності відповідальність несе керівництво підприємства. Такі значення часто формуються в умовах невизначеності результату подій, які мали місце в минулому або можуть відбутися в майбутньому і, відповідно, вимагають суб'єктивних суджень. У результаті використання оціночних значень ризик спотворення інформації зростає. Залежно від техніки розрахунку оціночні значення можуть бути простими і складними. 1. Прості оцінні значення розраховуються на основі якого-небудь одного показника. Наприклад, відсотки по кредиту визна-виділяється на основі фіксованого відсотка до суми, зазначеної в договорі. Складні оцінні значення розраховуються на основі декількох показників і можуть зажадати масштабного аналізу те-кущіх даних з використанням спеціальних прогнозів. Наприклад, оцінка можливих втрат від уцінки товарно-матеріальних цінностей може зажадати серйозного аналізу поточних даних і прогнозування майбутнього обсягу продажів. При складних оцінках можуть знадобитися спеціальні знання для розрахунку і суб'єктивні судження. Залежно від часу розрахунку оціночні значення можуть бути поточними й звітними. Поточні оціночні значення відносяться до бухгалтерського обліку і відображаються на рахунках бухгалтерського обліку з періодичністю, з якою ведуться регістри бухгалтерського обліку, наприклад нарахування резерву майбутніх витрат і платежів. Звітні оцінні значення відображаються тільки при складанні фінансової (бухгалтерської) звітності, наприклад нарахування резерву під знецінення вкладення в цінні папери. Методи розрахунку оціночних значень повинні відображатися в наказі про облікову політику підприємства. Наприклад, застосування норм амортизаційних відрахувань для кожної категорії основних засобів. Аудиторської організації необхідно отримати достатні аудиторські докази того, що оцінні значення є достовірними в даних обставинах і при необхідності містять відповідні пояснення. Докази, що підтверджують оцінні значення, отримати складніше, і вони менш інформативні, ніж докази, що підтверджують інші елементи фінансової (бухгалтерської) звітності. При плануванні методів, строків і обсягу аудиторських процедур аудиторська організація повинна вивчити методи, використовувані керівництвом підприємства при розрахунку оціночних значень. аналіз і перевірку процедури, яка використовується для розрахунку оціночного значення; незалежну оцінку для порівняння з уже підготовленим оцінним значенням; аналіз подальших подій, що підтверджують розраховане оцінне значення. На етапі аналізу вихідних даних і методів розрахунку оціночних значень аудиторська організація визначає точність, повноту та відповідність даних, покладених в основу розрахунку оцінного значення. Використовувана в розрахунку інформація не повинна суперечити даним бухгалтерського обліку. Наприклад, при перевірці резерву на оплату відпусток аудитору необхідно отримати докази того, що дані по фонду оплати праці корелюють з даними про середньооблікової чисельності персоналу. Можливе отримання доказів із зовнішніх, по відношенню до перевіряється підприємству, джерел. Наприклад, при перевірці розрахунку передбачуваних витрат на судові розгляди і позови аудиторська організація може отримати інформацію від юридичної фірми, провідною справи перевіряється. Аудитор оцінює правильність інтерпретації зібраних підприємством даних та їх використання в цілях прогнозу оцінного значення. Прикладом може служити аналіз термінів виник-нення дебіторської заборгованості при нарахуванні резерву по сумнівних боргах, при якому аудитор встановлює, на які тимчасові групи розбита заборгованість і наскільки обгрунтовані значення відсотків резервування до кожної з них. Аудиторська організація оцінює правильність вибору базової величини розрахунку оцінного значення. Наприклад, можуть використовуватися зовнішні статистичні дані, темп інфляції, процентні ставки, рівень зайнятості, передбачуваний ріст ринку. В інших випадках, коли оцінюються специфічні для даного підприємства показники, розрахунки грунтуються на отриманих внутрішніх даних. Особливу увагу необхідно звертати на базові показники розрахунків, які чуйно реагують на зміни і схильні істотним спотворень. У разі застосування складних оціночних процедур, що використовують спеціальні технології, аудитору може знадобитися залучення експерта. Також необхідно перевірити правильність вибору керівництвом підприємства методів розрахунку оціночних значень і послідовність їх застосування. Така перевірка грунтується на знаннях аудитора про фінансові результати діяльності організації в попередні періоди і планах керівництва на майбутнє. Характер і обсяг аудиторських процедур залежать від складності розрахунків та результатів аналізу аудиторською організацією процедур і методів, використовуваних підприємством при обчисленні оціночних значень. Аудитор перевіряє, яким чином керівництво підприємства встановлює правила розрахунку оціночних значень, як воно аналізує оцінну інформацію, які висновки і рішення приймає на її основі. Аудитор може провести або отримати незалежну оцінку і порівняти отримані дані з оцінним значенням, рас-ліченим організацією. Можливо також проведення огляду наступних подій, що підтверджують розраховане оцінне значення. Аудитор може проаналізувати дії і події, що відбуваються після завершення звітного періоду, але до завершення аудиту. Такі події можуть підтвердити оціночні значення, розраховані підприємством. Проведення аудитором аналізу таких подій може зменшити або усунути необхідність перевірки процедур, що використовуються підприємством для розрахунку оціночних значень. Наприклад, падіння курсу цінних паперів може підтвердити достовірність нарахованого організацією торік резерву. Аудиторська організація може використовувати різні методи стосовно до різних статей фінансової (бухгалтерської) звітності, заснованим на оціночних даних. Аудитор може також застосовувати комбінації різних методів перевірки щодо одного з оціночних значень. Аудитор повинен дати остаточну оцінку достовірності оціночних значень, грунтуючись на знанні діяльності підприємства та відповідності перевіряється, оцінного значення іншим аудиторським доказам, отриманим в ході аудиту. Аудитор визначає, чи впливають на розрахунок оціночних значень наступні операції чи події. Ті з них, які можуть суттєво змінити оцінні значення, повинні бути перевірені. При наявності розбіжностей між оціночним значенням, визначеним аудитором на підставі наявних аудиторських доказів, і аналогічним показником, відбитим у фінансовій (бухгалтерської) звітності, аудитор звертає увагу керівництва підприємства, що перевіряється на необхідність внесення виправлень у звітність. Якщо керівництво підприємства відмовляється від внесення змін, відмінність слід вважати помилкою і розглядати разом з усіма іншими спотвореннями при оцінці суттєвості впливу на фінансову (бухгалтерську) звітність. Невизначеність, супутня оцінним значенням, відсутність об'єктивних даних можуть призвести до неможливості отримання досить достовірної оцінки. У цьому випадку аудитору необхідно розглянути питання про відмову від висловлення своєї думки про достовірність перевіреній фінансової (бухгалтерської) звітності. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||