| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 2. Прусський шлях розвитку капіталізму в сільському господарстві | ||
|
Це і послужило стимулом для звільнення хрест ьян в решти Німеччини. Процес звільнення тривав частку з 1807 р. по 1850 р., тому що в різні роки приймалися закони щодо звільнення різних категорій селян у німецьких державах. За цими законами селяни при звільненні повинні були віддати частину своєї землі поміщикам і як викуп заплатити їм суму, яка раз на 20 перевищувала величину річної ренти. В результаті відбувалася капіталізація ренти, тому що для поміщика феодальна рента перетворювалася на дохід з капіталу: поклавши викуп у банк, поміщик продовжував би одержувати у вигляді відсотків такий же дохід, який він раніше отримував у вигляді оброку з селян. В результаті такого «визволення» частина селян втратила землі, частина зберегла її настільки мало, що не могла з неї про-годуватися і була змушена йти на заробітки. Досить сказати, що, наприклад, в Пруссії половина селян отримала ділянки землі менше 1 га. Звичайно, ці селяни були змушені продовжувати працювати на поміщиків в якості сільськогоспо-дарських робітників. Таким шляхом пройшла одна сторона первісного нагромадження - розорення селян і перетворення їх в найманих робітників. Інша сторона - накопичення каніталов - теж була пов'язана з реформою. Викупна операція дала в руки юнкерів (так називалися німецькі поміщики) величезну суму грошей. Частина цих грошей була покладена в банки, частина пішла на покупку акцій промислових підприємств. В обох випадках ці гроші інвестувалися в промисловість. Звичайно, як і в інших країнах, частина капіталів накопичувалося в торгівлі і лихварстві. Але особливість на-копления капіталів в Німеччині полягала саме в пограбуванні селян при їх звільненні. але, дрібні селянські на- | ура.пьние господарства, зани- машпіс тільки десяту частину к'м. ії, що не іфалі в економіці країни істотної ролі. Отже, розвиток капіталізму в сільському господарстві Німеччини відбувалося шляхом перетворений- ня феодальних маєтків у великі капіталістичні хо- зяйства, шляхом перетворення по-. Поміщиків у сільських капіталіс- тов, а селян - на найманих робітників. При цьому і експлуататори, і експлуатовані залишалися на своїх місцях, змінювалася лише форма експлуатації. В. І. Ленін назвав це прусським шляхом розвитку ка-піталізма в сільському господарстві. Чому прусським, а не німецьким? Тому що єдиного німецького держави поки не було, а найбільшим з німецьких держав була Пруссія. Крім того, в західних землях Німеччини, як уже говорилося, селяни були звільнені з землею і без викупу, і капіталізм в сільському господарстві там розвивався прусським шляхом. Звичайно, прусський шлях був найбільш болісним і соціально несправедливим для селян. Невеликі ділянки землі, які не забезпечували життя селянина, прив'язували його до колишнього пану, дозволяли експлуатувати працю селянина напівфеодальними методами. Такі «батраки з наділом» становили саму безправну частина населення Німеччини. Але для розвитку сільського господарства цей шлях виявився цілком сприятливим, по-тому що ще в період «другого видання кріпацтва» юнкери переходили до великого товарного виробництва. Росла культура землеробства. Юнкера переходили від середньовічного трипілля до на-учним багатопільної сівозміни. Почалося широке застосування штучних добрив, тим більше, що Німеччина багата сировиною для таких добрив - покладами калійних солей і фосфатами. На полях з'явилося багато сільськогосподарських машин: куль-тіваторов, сівалок, жаток. Зростає врожайність. Прусський шлях розвитку капіталізму в сільському хоіііс гне со-який зберігає панування юнкерів, реакційної групи населення vac в силу того, що вони були зацікавлені у збереженні визначений них пережитків феодалізму. Крім того, юнкери були військової кастою: саме в їхніх руках була армія. У Німеччині професія во-енного, офіцера, вважалася особливо престіжноіі. Юнкерство ста-ло реакційної силою, наклала відбиток на політику Г «рма-ванні в подальший час. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||