|
На відміну від країн першого ешелону Німеччина перейшла до ринкової економіки в результаті здійснення тривалих реформ, які не зачепили інтересів юнкерського дворянства. Початку перетворенням поклав едикт 9 жовтня 1807, який оголосив селян Пруссії особисто вільними; потім послідували аналогічні акти в 1809 р. (Баварія), 1911 р. (Гессен), 1817 р. (Вюртемберг), 1848-1853 рр.. (Австрія). Зник ряд феодальних повинностей разом з особистою залежністю, а з законодавчих актів прусського уряду (1807-1921 рр..) Розпочався викуп феодальних повинностей селян, вихід селян із громад, розділ общинної землі. Це все створило передумови для концентрації землі в руках заможних селян. У 1832 - 1850 рр.. на захід від Ельби і в Австралії було створено 12 земельно-рентних банків, які до 1913 р. субсидували операції з викупу селянських повинностей і землі.
У Німеччині капіталістична реорганізація сільського господарства отримала назву «прусско-юнкерського шляху», який характеризується повільним переростанням кріпосницького поміщицького господарства в буржуазне господарство.
|