Головна |
« Попередня | Наступна » | |
5.1. Роль демографічного чинника в економіці | ||
Носієм трудових здібностей є людина, тому чисельність людей, зайнятих господарською діяльністю, безпосередньо визначає як її масштаби, так і її ефективність. Однак кореляція між чисельністю працівників та продуктив-ністю їх діяльності була виявлена історично пізніше взаємозв'язку між чисельністю працюючих та кількістю вироблена-денного ними продукту. Принаймні на початку XIX в. чисельність і зростання чисельності населення ще розглядалися як синонім багатства: тобто більш населені і «плодовиті» країни, нібито, забезпечували більш високу ступінь накопичення багатств. Однак такий детермінований підхід не дозволяв з'ясувати причини непаралельними зміни темпів розвитку світової економіки і приросту населення Землі. Тому динаміка господарської діяльності (природно, в демографічному 'аспекті) стала ув'язуватися не тільки із зміною кількісних параметрів робочої сили, а й з якісними: рівнем освіти, креативності, мобільності і т.п. В о-п е р в и х, в результаті науково-технічного прогресу, впровадження автоматизації і підвищення продуктивності праці скорочується чисельність безпосередньо зайнятих виробничою діяльністю. В якійсь мірі це пояснює спостережуване останнім часом різке збільшення частки послуг у структурі ВВП, оскільки вивільняється під тиском НТП населення, для того щоб мати кошти для придбання виробленого обсягу продукції, природним чином переходить у сферу послуг, тобто туди, де автоматизація поки ще труднопредставіма. Цим пояснюється, наприклад, той факт, що 82% всіх американців (без урахування сільськогосподарського сектора) зайняті у сфері послуг. В о-в т о р и х, збільшується чисельність тих, хто безпосередньо не вносять внесок у матеріальне виробництво, але користуються його результатами (у вигляді споживання продовольства, товарів побутового і виробничого призначення, різних послуг і т.д.). До цих категорій відносяться переважно діти і люди похилого віку. | ||
« Попередня | Наступна » | |
|