| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
2. СИСТЕМА НАЦІОНАЛЬНИХ РАХУНКІВ ТА ЇЇ ПОКАЗНИКИ. ПРОБЛЕМИ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ЗІСТАВЛЕННІ | ||
|
Для аналізу економічних подій, складних господарських взаємозв'язків необхідна система надійних, взаємодоповнюючих показників. Сучасна СНС була затверджена ООН в 1993 р., яка дещо видозмінила найменування секторів економіки, стандартних рахунків та основних макроекономічних показників. Найбільш широко в економічному аналізі застосовуються два найважливіших показника: валовий продукт і національний дохід. Центральним показником новій СНР є валовий внутрішній продукт (ВВП); другий її макроекономічний показник - валовий національний продукт (ВНП). Обидва вони відображають результати діяльності в двох сферах народного господарства - матеріального виробництва та послуг; обидва визначаються як вартість всього обсягу кінцевого виробництва товарів і послуг в економіці за один рік (квартал, місяцю. Підраховуються ці показники як в поточних (діючих) цінах, так і в постійних (цінах якого-небудь базового року). Різниця між ВНП і ВВП полягає в наступному. ВВП підраховується за так званим територіальною ознакою. Це сукупна вартість продукції сфери матеріального виробництва та сфери послуг незалежно від національної належності підприємств, розташованих на території даної країни. ВНП - це сукупна вартість всього обсягу продукції і послуг у національній економіці незалежно від місцезнаходження національних підприємств (у своїй країні або за кордоном). Таким чином, ВНП відрізняється від ВВП на суму так званих факторних доходів від використання ресурсів даної країни за кордоном (переведена в країну прибуток від вкладеного за кордоном капіталу, наявної там власності, заробітна плата громадян, що працюють за кордоном) за мінусом аналогічних вивезених з країни доходів іноземців. Зазвичай, щоб розрахувати ВНП, до показника ВВП додають різниця між прибутком і доходами, отриманими підприємствами і фізичними особами даної країни за кордоном, з одного боку, і прибутком і доходами, отриманими іноземними інвесторами та іноземними працівниками в даній країні, - з іншого. Ця різниця невелика - для провідних країн Заходу не більше ± 1% від ВВП. У нашій країні перехід до нових показниками ВВП і ВНП ведеться шляхом перерахунку валового суспільного продукту (ВОП) і національного доходу (НД), що представляють собою відповідно суми валової продукції і чистої продукції галузей матеріального виробництва. Національний дохід - це знову створена за рік вартість, що характеризує, що додало виробництво даного року до добробуту суспільства. Тому при його підрахунку, на відміну від ВВП, в нього не включаються суми амортизації, непрямих податків, державних субсидій. Це чистий «зароблений дохід» суспільства, цим і визначається важливість НД як макроекономічного показника і його широке застосування при порівняльний аналіз. Розрізняють вироблений і використаний НД. Проведений НД - це весь обсяг знову створеної вартості товарів і послуг. Використаний НД - це вироблений НД за мінусом втрат (від стихійних лих, збитку при зберіганні і т.д.) і зовнішньоторговельного сальдо. У російській практиці до цих пір застосовується розбивка на два фонди: фонд споживання - частина НП, забезпечує задоволення матеріальних і культурних потреб людей і потреб суспільства в цілому (на освіту , оборону та ін.); фонд нагромадження - частина НП, забезпечує розвиток виробництва. У СНР визначають зазвичай норму накопичення і частку споживання, але у відсотках від ВВП , а не від НД. Для міжнародних зіставлень і інших цілей зручніше буває мати інтегральний показник масштабів і рівня розвитку економіки. Таку роль зазвичай грає грошовий показник, виражений у доларах, - ВВП або ВНП. Необхідно підкреслити, що до числовим значенням ВВП / ВНП та інших макроекономічних показників слід ставитися дуже обережно. Методики їх розрахунків, по-перше, різні, по-друге, недосконалі. Насамперед розрізняють ВВП у поточних цінах (номінальний) і реальний ВВП у фіксованих цінах базового року. ВВП у поточних цінах легше порівнювати між собою і зручніше використовувати для розрахунків, пов'язаних з міжнародними валютно-кредитними відносинами. Для підрахунку темпів економічного зростання використовують показник реального ВВП, звільнений від впливу інфляції. Для міжнародних зіставлень ВВП перераховують в одну валюту, зазвичай - у долари США. При цьому виникає цілий ряд проблем. По-перше, виявляється, що відносні показники тієї або іншої країни, її місце в світовій економіці сильно залежать від поточного обмінного курсу, який може різко змінюватися. По-друге, рівень і структура цін різняться по країнах. У зв'язку з цим на одну і ту ж суму, наприклад 100 дол США, в різних країнах після конвертації в національну валюту можна придбати різну кількість товарів і послуг. До 90 -м рокам XX в. було знайдено рішення даної проблеми: з'явилося поняття паритету купівельної спроможності - ПКС (від англ. purchasing power party - РРР). З 1992 р. в ООН в рамках програми міжнародних зіставлень, а також в ОЕСР, ЄС, МВФ і МБ починають впроваджуватися розрахунки з урахуванням ППС. ППС - коефіцієнт перерахунку національних валют у долари, проте не за банківським курсом, а виходячи зі співвідношення купівельної спроможності двох валют у країнах, де вони випущені. Для зручності ППС 1 дол прийнятий за одиницю. Для таких розрахунків беруть одноманітну «корзину» товарів і послуг і розраховують її вартість по країнах. Тут виникає нова проблема: неадекватність стандартного кошика структурі споживчих витрат, кардинально різняться в різних країнах. Це означає, що стандартної «кошики», єдиної для всіх країн, не існує. Цінові відмінності - не єдина причина спотворень при зіставленні ВВП; крім цього, не враховуються тіньова економіки та витрати праці в домашньому господарстві. Все сказане приводить до висновку про необхідність обережного підходу до результатів міжнародних зіставлень макроекономічних показників. Проте порівняння цікаво і необхідно. Зокрема, порівняння ВВП різних країн дозволяє визначити їх відносний економічний потенціал ; порівняння середньодушового ВВП - основа класифікації країн за рівнем розвитку та добробуту. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||