|
Механізм функціонування ЄС грунтується насамперед на політико- правовій системі управління, яка складається як з загальних наднаціональних або міждержавних органів, так і з елементів національно-державного регулювання. Охарактеризуємо основні владні структури ЄС.
Рада міністрів (Рада) - законодавчий орган, який грає славну роль в системі влади. На його рівні приймаються рішення з реалізації єдиної політики ЄС. Голоси різних Країн зважені по їх економічній силі, і рішення в ньому приймаються кваліфікованою більшістю (але на практиці намагаються домагатися одностайного голосування).
Європейська рада (Евросовет), до його складу входять глави держав і урядів країн-членів ЄС. Тут обговорюються питання принципового характеру і рішення приймаються на основі консенсусу.
Комісія європейських співтовариств (Комісія, КЄС) - виконавчий орган, що має право подавати на затвердження Раді міністрів проекти законів. Сфера її діяльності вельми обширна і різноманітна. Так, КЕС здійснює контроль за дотриманням митного режиму, за діяльністю аграрного ринку, за податковою політикою і т.д.; вона виконує ще цілий ряд функцій, у тому числі фінансування з знаходяться в її розпорядженні фондів (соціального, регіонального, аграрного); самостійно веде переговори з третіми країнами, їй належить право розпоряджатися загальним бюджетом. Одним з найважливіших напрямів її діяльності є приведення у відповідність національних законодавств, стандартів і норм.
Європейський парламент (Європарламент) - контролюючий орган. Взаємодіє з Радою міністрів і КЕС, затверджує бюджет.
Суд європейських співтовариств (Суд) - вищий судовий орган, покликаний забезпечувати виконання договорів і реалізацію основних принципів ЄС.
Крім перерахованих існують інші владні та консультативні органи, а також різні допоміжні установи - різного роду комітети, комісії, підкомісії, фонди фінансового регулювання.
|