Головна
Головна → 
Фінанси → 
Податки та оподаткування → 
« Попередня Наступна »
А.В. Толкушкін. ЕНЦИКЛОПЕДІЯ РОСІЙСЬКОГО ТА МІЖНАРОДНОГО ОПОДАТКУВАННЯ, 2003 - перейти до змісту підручника

ВЛАСНИК ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ

- термін, встановлений у ст. 5 Земельного кодексу, що означає особа, яка є власником земельної ділянки.
Власники земельних ділянок та особи, які не є власниками земельних ділянок, зобов'язані:
використовувати земельні ділянки відповідно до їх цільового призначення і приналежністю до тієї чи іншої категорії земель і дозволеним використанням способами, які не повинні завдавати шкоди навколишньому середовищу, в тому числі землі як природного об'єкту;
зберігати межові, геодезичні та інші спеціальні знаки, встановлені на земельних ділянках відповідно до законодавства;
здійснювати заходи з охорони земель, дотримуватися порядку користування лісами, водними та іншими природними об'єктами;
своєчасно приступати до використання земельних ділянок у випадках, якщо терміни освоєння земельних ділянок передбачені договорами;
своєчасно проводити платежі за землю;
дотримуватися при використанні земельних ділянок вимоги містобудівних регламентів, будівельних, екологічних, санітарно-гігієнічних, протипожежних та інших правил, нормативів;
не допускати забруднення, захаращення, деградацію і погіршення родючості грунтів на землях відповідних категорій;
виконувати інші вимоги, передбачені Земельним кодексом, федеральними законами (ст. 41 Земельного кодексу).
Громадяни та юридичні особи здійснюють належні їм права на земельні ділянки на свій розсуд, якщо інше не встановлено Земельним кодексом, федеральними законами. Відмова громадян і юридичних осіб від здійснення належних їм прав на земельні ділянки не тягне за собою припинення їх обов'язків (ст. 43 Земельного кодексу).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz