Головна
Головна → 
Фінанси → 
Податки та оподаткування → 
« Попередня Наступна »
А.В. Толкушкін. ЕНЦИКЛОПЕДІЯ РОСІЙСЬКОГО ТА МІЖНАРОДНОГО ОПОДАТКУВАННЯ, 2003 - перейти до змісту підручника

УГОДИ РОСІЇ про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна.

В даний час діє близько 50 міжнародних угод (конвенцій, договорів), укладених Російською Федерацією з іноземними державами з питань уникнення подвійного оподаткування доходів. Більшість з цих угод передбачають також процедури уникнення подвійного оподаткування майна. Поряд з угодами, укладеними Урядом РФ, продовжують діяти угоди, укладені Урядом СРСР.
До діючих двостороннім угодам про уникнення подвійного оподаткування доходів, а в деяких випадках і майна, відносяться угоди, укладені Урядом РФ (колишнім СРСР) з наступними країнами: Австрійською Республікою (від 10 квітня 1981; діє з 1 жовтня 1982 р.), Азербайджанською Республікою (від 3 липня 1997 р.), Республікою Албанія (від 11 квітня 1995; ратифікована 26 лютого 1997), Республікою Білорусь (від 21 квітня 1995 р.), Королівством Бельгії (від 16 червня 1995 р.; діє з 18 грудня 1996 р.), Республікою Болгарія (від 8 червня 1993 р.), Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії (від 15 лютого 1994 року; діє з 19 березня 1997), Угорською Республікою (від 1 квітня 1994 року; ратифікована 25 травня 1997), Соціалістичною Республікою В'єтнам (від 27 травня 1993 р.), Федеративною Республікою Німеччини (від 29 травня 1996 р.; діє з 18 грудня 1996), Королівством Данії (від 8 лютого 1996; діє з 26 лютого 1997 р.), Державою Ізраїль (від 25 квітня 1994 р.), Республікою Індія (від 20 листопада 1988; діє з 5 червня 1989 р.) , Ірландією (від 29 квітня 1994 р.), Іспанією (від 1 березня 1985; діє з 7 серпня 1986 р.), Італійською Республікою (від 9 квітня 1996; діє з 5 жовтня 1997 р.), Республікою Казахстан (від 18 жовтня 1996; ратифіковано 28 квітня 1997), Канадою (від 5 жовтня 1995 р.; діє з 26 лютого 1997 р.), Республікою Кіпр (від 29 жовтня 1982; діє з 26 серпня 1983 р .), Китайською Народною Республікою (від 27 травня 1994 року; діє з 26 лютого 1997 р.), Республікою Корея (від 19 листопада 1992 р.), Великим Герцогством Люксембург (від 27 червня 1993; ратифікована 19 березня 1997 г .), Малайзією (від 31 липня 1987; діє з 1 липня 1988 р.), Республікою Малі (від 25 червня 1996 р.), Королівством Марокко (від 4 вересня 1997 р.), Республікою Молдова (від 12 квітня 1996 р.; ратифіковано 28 квітня 1997), Монголією (від 5 квітня 1995; ратифікована 26 лютого 1997), Королівством Нідерландів (від 16 грудня 1996 р.), Королівством Норвегія (від 15 лютого 1980; діє з 29 березня 1981 р.), Республікою Польща (від 22 травня 1992; діє з 1 січня 1994 р.), Румунією (від 27 вересня 1993 р.), Словацькою Республікою (від 24 червня 1994 року; ратифікована 26 лютого 1997 р.), Республікою Словенія (від 29 вересня 1995; ратифікована 26 лютого 1997), Сполученими Штатами Америки (від 17 червня 1992 р.; діє з 1 лютого 1994 р.), Україна (від 8 лютого 1995 р .), Республікою Узбекистан (від 2 березня 1994 року; ратифіковано 24 квітня 1995), Республікою Філіппіни (від 26 квітня 1995 р.; ратифікована 26 лютого 1997), Фінляндської Республікою (від 4 травня 1996; діє з 5 жовтня 1997 р.), Французькою Республікою (від
Листопад 1996), Республікою Хорватія (від 2 жовтня 1995; ратифікована 26 лютого 1997), Чеською Республікою (від 17 листопаді 1995; ратифікована 26 лютого 1997), Швейцарською Конфедерацією (від 15 листопада 1995; діє з 1 січня 1998 р.), Королівством Швеції (від 15 червня 1993 р.), Союзною Республікою Югославією (від 12 жовтня 1995; ратифі-царювати 26 лютого 1997), Японією (від 18 січня 1986р діє з
Листопад 1986).
Чинні міжнародні угоди Росії про уникнення подвій-ного оподаткування доходів і майна істотно розрізняються з цілої низки питань, у тому числі в окремих угодах нерідко використовуються особливі поняття і терміни.
Крім загальних міжнародних угод про усунення подвійного оподаткування діє ряд спеціальних двосторонніх угод, головним чином з усунення подвійного оподаткування у сфері міжнародних (морських і повітряних) перевезень, укладених Урядом СРСР. Такі угоди укладено з Алжирської Народно-Демократичною Республікою (від 11 червня 1988 р.), з Аргентинською Республікою (від 30 березня 1979 р.), з Грецькою Республікою (від 27 січня 1976 р.), Іракської Республікою (від 26 вересня 1974 р .), Ірландією (від 17 грудня 1986 р.), Французькою Республікою (від 4 березня 1970 р.).
Росія є членом Женевських дипломатичних і консульських конвенцій, а також багатосторонньої Конвенції про уникнення подвійного оподаткування виплат авторської винагороди (Мадрид 13 грудня 1979 р.).
У відносинах з окремими країнами в 90-і рр.. продовжували діяти угоди між країнами Ради Економічної Взаємодопомоги про усунення подвійного оподаткування доходів і майна фізичних осіб (укладено 27 травня 1977 щодо Монголії, Словаччини та Чехії), а також про усунення подвійного оподаткування доходів і майна юридичних осіб (укладено 17 травня 1978 г .; продовжувало діяти щодо тих же країн).
Самостійну групу складають двосторонні угоди про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна РФ з країнами - членами СНД: угода з Азербайджанською Республікою (від 3 липня 1997 р.), угоду з Республікою Білорусь (від 21 квітня 1995 р.), угоду з Республікою Узбекистан (від 2 березня 1994 року; ратифіковано 24 квітня 1995), з Україною (від 8 лютого 1995 р.).
Основним документом, що регламентує взаємовідношення країн - членів СНД у сфері оподаткування, є Угода між урядами держав - учасниць «Про узгоджених принципах податкової політики» від 13 березня 1992 р. Відповідно до цим документом з метою забезпечення єдиного методологічного підходу до укладення Угод про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна глави урядів домовилися використовувати між собою і з третіми країнами Типова угода. Ця домовленість була закріплена в Протоколі «Про уніфікацію підходу та укладення Угод про уникнення подвійного оподатку-вання доходів і майна» від 15 травня 1992 р. Протокол був підписаний в м. Ташкенті (Узбекистан) в одному дійсному примірнику російською мовою. Дійсний примірник Протоколу зберігається в Архіві Уряду Республіки Білорусь, який направило державам, що підписали Протокол, його завірену копію. Цей документ був підписаний представниками 11 Урядів: Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, Республіки Білорусь, Республіки Казахстан, Республіки Киргизстан, РФ, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан, України та Республіки Молдова. Прийняте Типова угода є додатком до зазначеного Протоколу. Текст Типового угоди ідентичний Типового угодою про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна, затвердженого Урядом РФ у постанові «Про укладення міжурядових угод про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна» від 28 травня 1992 № 352. Уряд РФ ухвалило: схвалити представлений Мінфіном РФ проект Типової угоди, доручити Мінфіну РФ із залученням Державної податкової служби РФ і зацікавлених міністерств і відомств провести переговори з уповноваженими органами інших держав про укладення міжурядових угод про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та підписати зазначені угоди від імені Уряду РФ . Міністерству фінансів дозволено у разі потреби вносити до проекту Типової угоди зміни і доповнення, що не мають принципового характеру. Зміни та доповнення, що мають принциповий характер, можуть бути внесені в проект Типової угоди за рішенням Правитель-ства РФ. Типова угода складається з преамбули, 27 статей і висновку, що вказує, що угода скоєно у двох примірниках, кожен з яких має однакову силу. Вказується дата підписання Угоди та її мови. У ст. 1 визначаються особи, до яких застосовується Угода, в ст. 2 - податки, на які поширюється Угода, в ст. 3 даються загальні визначення, ст. 4 містить роз'яснення терміну «постійне представництво» для цілей Угоди, ст. 5 регламентує порядок оподаткування прибутку від комерційної діяльності, ст. 6 характеризує порядок оподаткування доходів від міжнародних перевезень, ст. 7 - порядок оподаткування дивідендів, ст. 8 - відсотків, ст. 9 - доходів від нерухомого майна, ст. 10 - доходів від продажу нерухомого та рухомого майна, ст. 11 - доходів від авторських прав і ліцензій, ст. 12 - доходів від роботи за наймом, в ст. 13 регламентується оподаткування доходів від незалежної особистої діяльності, в ст. 14 - гонорарів директорів, в ст. 15 - доходів у формі винагород, що виплачуються з державних фондів Договірних Держав, в ст. 16 визначається порядок оподаткування податком пенсій, в ст. 17 дається характеристика особливостей оподаткування доходів працівників мистецтв і спортсменів, у ст. 18 - викладачів, науковців, студентів і практикантів, ст. 19 визначає порядок оподаткування «інших доходів», тобто доходів, про які не йдеться у попередніх статтях, ст. 20 визначає особливості оподаткування нерухомого та рухомого майна в особливих випадках, в ст. 21 дається механізм усунення подвійного оподаткування, ст. 22 фіксує принцип недискримінації платників податків, у ст. 23 встановлюються правила обміну інформацією, в ст. 24 фіксується порядок проведення взаімосог-ласітельних процедур при виникненні спірних ситуацій, у ст. 25 констатується, що ніякі положення договору не зачіпають податкових привілеїв співробітників дипломатичних представництв і консульств, наданих нормами міжнародного права або відповідно до положень спеціальних Угод, ст. 26 визначає порядок набуття Угодою чинності, а ст. 27 - порядок припинення дії Угоди.
Як правило, в угодах встановлюється значення наступних термінів міжнародного податкового права: договірні держави, особа, компанія, міжнародне перевезення, компетентний орган та ін
Як правило, при застосуванні угоди будь-який не визначений у ній термін, якщо з контексту не випливає інше, має те значення, яке він має за національним законодавством тієї держави, в якому виникає дохід і розташоване майно.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz