Головна
Головна → 
Фінанси → 
Бухгалтерський облік. Аудит → 
« Попередня Наступна »
С.М. Бичкова, Ц.Н. Янданова. БУХГАЛТЕРСЬКА ЗВІТНІСТЬ (Практичний посібник), 2008 - перейти до змісту підручника

1.2. Склад звітності і система внутрішніх взаємозв'язків

Вивчивши цю главу, можна отримати уявлення:
про склад річної бухгалтерської звітності відповідно до російської і міжнародної практики;
про взаємозв'язок основних форм звітності.
Склад річної бухгалтерської звітності
відповідно до російської і міжнародної практики
Склад і структура російської бухгалтерської (фінансової) звітності регламентуються Законом про бухгалтерському обліку, Положенням ведення бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності, ПБО 4/99. Мінімальний обсяг бухгалтерської звітності визначено Законом про бухгалтерський облік і Положенням ведення бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності. До складу проміжної (місячної та квартальної) та річної звітності для всіх організацій обов'язково входять бухгалтерський баланс і звіт про прибутки і збитки. Крім того, в річну звітність включаються звіт про зміни капіталу, звіт про рух грошових коштів, додаток до балансу, звіт про цільове використання отриманих коштів і пояснювальна записка, а також аудиторський висновок, що підтверджує ступінь достовірності бухгалтерської звітності, якщо вона пройшла процедуру аудиту.
У кожній країні бухгалтерська звітність включає різну кількість звітів. Так, фінансова звітність за американськими стандартами GAAP складається з трьох основних звітів - балансу, звіту про прибутки і збитки та звіту про рух грошових коштів. Крім зазначених форм компанії часто включають в звітність звіт про нерозподіленого прибутку і звіт про акціонерний капітал. У Великобританії фінансова звітність представлена балансом, звітом про прибутки і збитки, звітом про рух грошових коштів та пояснювальною запискою. У Франції звітність складається з балансу, звіту про прибутки і збитки і таблиці фінансування, що характеризує рух грошових коштів. З наведених прикладів видно, що склад звітності в різних країнах схожий, оскільки національні стандарти враховують вимоги МСФЗ. Зокрема, МСФЗ пропонують включати в звітність: баланс, звіт про прибутки і збитки, звіт про рух грошових коштів, звіт про рух капіталу, опис облікової політики, пояснення до звітності. МСФЗ-1 "Подання фінансової звітності» регламентує поряд зі структурою і змістом звітних форм загальні вимоги до розкриття інформації, встановлює правила її формування та перелік необхідних відомостей для кожного звіту, за винятком звіту про рух грошових коштів. Останньому присвячений МСФЗ-7 «Звіт про рух грошових коштів». У Європейському співтоваристві були розроблені і прийняті кілька Директив, які розкривають питання звітності та аудиту. Четверта Директива, прийнята в 1978 р., присвячена змістом річної фінансової звітності компаній. У ній розглядаються загальні методологічні основи складання звітності компаніями країн - членів ЄС, наводяться альтернативні варіанти балансу, звіту про прибутки і збитки.
Згідно Четвертої Директиви річний звіт включає баланс, звіт про прибутки і збитки та примітки до звітності. Причому в документі наведено два формати балансу і чотири - звіту про прибутки і збитки. Велике значення Директива надає поясненням, в яких наводиться інформація, яка розшифровує окремі статті звітності. У ній викладаються методи формування та оцінки фінансових показників. Поряд з формами звітності європейські компанії зобов'язані подати звіт про правління компанії, в якій міститься інформація про значні події, що стосуються компанії і мали місце після закінчення фінансового року, про передбачуване розвитку фірми, про діяльність у науково-дослідної та дослідно-конструкторської сферах. Одночасно Директива передбачає подання аудиторського висновку, якщо згідно з національним законодавством річна звітність підлягає публікації.
Зіставлення складу річного звіту згідно МСФЗ, Директиви ЄС, американським стандартам GAAP і російським стандартом представлено в таблиці 2. Необхідно відзначити, що на відміну від жорстко регламентованої нормативними актами російської звітності міжнародні стандарти та національні стандарти західних країн визначають лише загальну форму і порядок розташування статей, загальні вимоги до розкриття інформації.
Підхід до обгрунтування складу звітних форм повинен бути орієнтований на основного користувача - власника органі-зації. Якщо звітність влаштовує власника в плані складу та змісту форм, то вона за основними параметрами будетудовле-творять та вимогам інших категорій користувачів.
Спираючись на звітність, користувач-собственнікдолжен отримати уявлення про чотирьох аспектах діяльності організації:
майнове і фінансове становище організації з позиції довгострокової перспективи (тобто наскільки стійка дана ор-ганізації, чи вигідно вкладати в неї кошти і мати партнерські відносини);
фінансові результати (тобто прибуткова або збиткова організація);
зміни в капіталі власників (тобто зміна чистих активів організації за рахунок усіх факторів, включаючи внесення капіталу, його вилучення, виплату дивідендів, формування прибутку або збитку);
- ліквідність організації (тобто наявність у нього вільних грошових коштів як найважливішого елемента стабільної поточної роботи в плані ритмічності роботи з контрагентами).

Таблиця 2
Зіставлення складу річної бухгалтерської звітності в російській та міжнародній практиці.


Перший аспект діяльності знаходить відображення в бухгалтерському балансі: активна сторона балансу дає уявлення про майно організації, пасивна - про структуру джерел його коштів. Другий аспект представлений у звіті про прибутки та збитки - всі доходи і витрати організації за звітний період в оп-ределенних угрупованнях наведені в цій формі. Розглядаючи форму в динаміці, можна зрозуміти, наскільки ефективно працює дана організація. Третій аспект відображається у звіті про зраду-пах капіталу, де показано рух усіх компонентів власного капіталу: статутного і додаткового капіталів, резервного фонду та інших фондів, прибутку та ін Четвертий аспект визначається тією обставиною, що прибуток і грошові кошти - не одне і те ж. Для ритмічності розрахунків з кредиторами важлива не прибуток, а наявність грошових коштів у необхідних об'емахів потрібний час. Певну характеристику цьому дає звіт про рух грошових коштів. Остання форма найбільш складна для складання та інтерпретації, проте вона разом з балансом і звітом про прибутки і збитки якраз утворює мінімальний набір звітних форм, рекомендованих до публікації міжнародними стандартами бухгалтерського обліку. У теж час відповідно до п. 2 ст. 13 Закону про бухгалтерський облік цей звіт не розглядається як самостійна форма бухгалтерської звітності, а відноситься до розряду додатків довідкового, додаткового, рас-шіфровочного характеру.
Звіт про рух грошових коштів - це динамічний звіт, який за допомогою методів балансових узагальнень певних господарських операцій звітного періоду пояснює надходження і вибуття реальних істотних фінансових коштів. У порівнянні з балансом та звітом про прибутки і збитки він орієнтований на розкриття для зовнішніх користувачів бухгалтерської звітності додаткових відомостей про фінансове становище організації, які не можуть бути прямо або побічно отримані з інших складових частин звітності.
Звіт про рух грошових коштів відтворює оборот фізичного капіталу організації в його найбільш ліквідній формі - грошового капіталу у вигляді тієї частини фінансових засобів організації, яка носить універсальну і общепрізнаваемую форму в платіжних операціях - грошову форму.
Таким чином, інформація про рух грошових коштів повинна мати статус самостійної звітної форми, а не додатку до бухгалтерського балансу за відповідною статтею. Всі інші форми звітності формуються як додатки до основної звітності та складаються в довільній формі - у вигляді таблиць, пояснювальної записки, аналітичного розділу річного звіту або пояснень до основним звітним формам.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz