| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
2. Соціально-економічні погляди Ібн-Халдуна | ||
|
Ібн-Халдун подразделял товари на два види: «предмети по-требления» і «надбання». Надбання - це ті предмети, кото-римі людина володіє завдяки своїм здібностям і праці, але які не є абсолютно необхідними для життя. Предмети споживання - це ті товари, які служать для задоволення природних потреб людини. Займаючись цією проблемою, Ібн-Халдун робить наступні висновки. Якщо почати знижувати ціни на те, що необхідно, і піднімати ціни на розкіш, місто в цілому почне процвітати. Чим менше місто, тим дорожче необхідні товари. Місто процвітатиме, навіть якщо знизити податки і мита. Це стосується і суспільства в цілому. Ібн-Халдун вважав, що вартість товару залежить від тієї кількості праці, який на нього витратили, і, звичайно ж, від важливості товару для людей. Ібн-Халдун дав нам поняття вартості. Він також постарався пояснити, як утворюється ця вартість. На думку Ібн-Халдуна, в обсязі вартості повинно відбитися кілька величин (вартість сировини, вартість праці, вартість засобів праці, тобто предметів, які знадобилися для виготовлення нового товару і залишилися придатними для повторного використання). Гроші Ібн-Халдун представляв і як засіб для нагромадження-ня, і як засіб обігу для покупки товарів. Також він вважав, що гроші обов'язково повинні бути із золота і срібла. Ібн-Халдун вважав, що можна заробляти як при помо-щі праці, так і за допомогою торгівлі. Однак він вважав, що заради отримання прибутку продавці готові штучно ство-вать дефіцит, тобто брак товару, ховаючи його до пори до часу і підтримуючи ажіотаж, тобто зайвий інтерес до якогось то-вару, пускаючи слух, що цей товар необхідний абсолютно всім. Можливо, так зародилася реклама. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||