|
На початкових етапах розвитку ЄС спільні дії в області НДДКР були переважно спрямовані на розвиток вугільної, металургійної промисловості та ядерної енергетики. На початку 80-х років посилилася координація науково-технічної діяльності. Першим кроком було прийняття «рамкової» комплексної програми (1984-1987), яка вводила середньострокове планування науково-технічної діяльності ЄС. Однак основоположним у розробці єдиної науково-технічної стратегії стало прийняття в 1989 р. другий, а потім і діяла з 1995 по 2000 р. третій комплексних програм. Вони були націлені на підтримку та посилення конкурентоспроможності європейської промисловості в галузі новітньої технології перед обличчям конкуренції на світовому ринку, насамперед з боку США і Японії.
Головними цілями науково-технічної політики Європейського союзу на сучасному етапі стають:
співпрацю між країнами, координація та взаємодія між наукою і промисловістю;
підтримка досліджень за ключовими напрямами науково-технічного прогресу, для проведення яких у більшості компаній середнього масштабу відсутні необхідні кадрові та фінансові можливості.
Велике значення має діюча з 1985 р. незалежна великомасштабна багатоцільова програма співробітництва 19 країн Європи - «Еврика», відкрита і для фірм інших країн.
|