4.3 СТРУКТУРА ТА ІНФРАСТРУКТУРА РИНКУ
Структура ринку - це внутрішня будова, розташування, порядок окремих елементів ринку, їх питома вага в загальному обсязі ринку. Класифікацію структури ринку можна представити в наступному вигляді.
За економічним призначенням об'єктів ринкових відносин: ринок товарів і послуг; ринок засобів виробництва; ринок праці; ринок інвестицій; фінансовий ринок.
По географічному положенню: місцевий ринок; регіональний ринок; національний ринок; світовий ринок.
За ступенем обмеження конкуренції: монополістичний ринок; олигополистический ринок; ринок монополістичної конкуренції; ринок досконалої конкуренції.
За галузями: автомобільний ринок; комп'ютерний ринок; текстильний ринок; ринок сільгосппродукції і т. д.
За характером продажів: оптовий ринок; роздрібний ринок.
Деякі з виділених ринків також неоднорідні і мають власну структуру. Розвинена структура ринків вимагає і розвиненої інфраструктури.
Інфраструктура ринкової економіки - це сукупність пов'язаних між собою спеціалізованих інститутів, що діють в межах особливих ринків і виконують певні функції щодо забезпечення нормального режиму їх функціонування. Під інститутами інфраструктури ринку розуміється сукупність підприємств, що забезпечують функціонування ринкових відносин, успішними діяльність всіх видів ринку. При цьому інфраструктурна діяльність включає діяльність з:
збору, узагальнення та розповсюдження економічної інформації;
спеціальному вивченню ринку з метою збільшення продажів; діяльність з публічного поданням інформації про господарюючих суб'єктів , товарах і послугах;
Інфраструктура ринку виконує певні функції.
Полегшення учасникам ринкових відносин реалізації їх інтересів.
Підвищення оперативності та ефективності роботи ринкових суб'єктів на основі спеціалізації.
Організаційне оформлення ринкових відносин.
Полегшення форм юридичного та економічного контролю, державного та суспільного регулювання ділової практики.
У загальному вигляді інфраструктуру сучасного ринку можна представити у вигляді малюнка 3.
Розвиток структури та інфраструктури ринку відбивається на його кон'юнктурі.
Кон'юнктура ринку - сукупність умов, що склалися на ринку в певний момент. Фактори, що впливають на кон'юнктуру ринку, можна класифікувати за тривалістю дії (тимчасові і постійні), за характером впливу (циклічні і нециклічні), джерелами виникнення (зовнішні і внутрішні) та інші.
Розглянуті основні закономірності розвитку ринку проявляються як тенденції, що мають у різних країнах свою специфіку. Тому формування ринкової системи в Росії в перехідний від командно-адміністративної економіки період має враховувати існуючі проблеми: відносно низький рівень розвитку продуктивних сил в порівнянні з розвиненими країнами; глибоко монополізована структура економіки і основних ринків; протиріччя між федеральної, регіональної та місцевою владою; відірваність виробництва від потреб споживачів; нерозвинена інфраструктура ринку, яка разом з тим у своєму розвитку випереджає формування структури ринку; дестабілізація кредитно-грошової і фінансової системи і т.д. Це визначає напрями реформування економіки, що включає:
Формування ринку та його інфраструктури, встановлення господарських зв'язків ринкового типу і становлення нових мотиваційних механізмів розвитку підприємництва.
Демонополізацію економіки та усунення організаційних структур, сформованих в рамках командно-адміністративної системи і перешкоджають розвитку ринку.
Перехід до вільного ціноутворення при збереженні форм і методів державного регу-лювання.
Здійснення жорсткої кредитно-грошової і фінансової політики, спрямованої на обмеження грошової маси в обігу.
Створення сильної системи соціальних гарантій і підтримки населення, що полегшує людям адаптацію до умов ринкової економіки.
Здійснення активної структурно-інвестиційної політики, що забезпечує необхідні структурні зрушення в народному господарстві в напрямку соціальної переорієнтації.
Головним підсумком реформ, що почалися з'явився якісний зсув, остаточний розрив з колишньої господарської системою і створення умов для формування основ ринкової економіки. Але структурні зміни менш глибокі, ніж це мінімально необхідно для функціонування соціально орієнтованої ринкової економіки. Вони відбуваються набагато повільніше, ніж в інших країнах, що проявляється у тому числі в обмежених розмірах приватного сектора. Очевидно, що ці процеси стануть найважливішим змістом досить тривалого періоду, в ході якого в нашій країні і виникне сучасна ринкова економіка.