| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Суб'єкти лізингу | ||
|
До прямих учасників лізингової угоди належать: лізингові фірми чи компанії (лізингодавці або орендодавець тели); виробничі (промислові та сільськогосподарські), торгові і транспортні підприємства та населення (лізингоодержувачі або орендарі); постачальники об'єктів угоди - виробничі (промислові) і торгові компанії. Непрямими учасниками лізингової угоди є: комерційні та інвестиційні банки, що кредитують лізингодавця і виступають гарантами угод; страхові компанії; брокерські та інші посередницькі фірми. Лізингові називають всі фірми, що здійснюють орендні відносини незалежно від виду оренди (короткостроковій, середньостроковій або довгостроковій). За характером своєї діяльності вони поділяються на вузькоспеціалізовані й універсальні. Вузькоспеціалізовані компанії зазвичай мають справу з одним видом товару (легкові автомобілі, контейнери) чи з товарами однієї групи стандартних видів (будівельне обладнання, обладнання для текстильних підприємств). Зазвичай ці фірми рас-вважають власним парком машин або запасом устаткування і надають їх споживачеві (орендарю) на першу вимогу клієнта. Лізингові компанії зазвичай самі здійснюють технічне обслуговування і стежать за підтримкою його в нормальному експлу-атаціонном стані. Лізингові фірми в рідкісних випадках є незалежними, тобто не мають родинних зв'язків з іншими компаніями. У більшості своїй вони є філії або дочірні компанії промислових та торговельних фірм, банків та страхових товариств. При цьому найчастіше лізингові компанії контролюються банками. Комерційні банки США почали брати безпосередню участь у лізингових операціях на початку 60-х рр.. XX в. Розширенню лізингового бізнесу в наступні роки поклало прийняте в 1971 р. рішення Ради керуючих Федеральної резервної системи, що санкціонувала банкам засновувати дочірні фірми для здачі в оренду дрібної власності і обладнання, а потім і нерухомості. Впровадження банків на ринок лізингових послуг пов'язано, по-перше, з тим, що лізинг є капіталомістким видом бізнесу, а банки є основними власниками грошових ресурсів. По-друге, лізингові послуги за своєю економічною природою тісно пов'язані з банківським кредитуванням і є своєрідною альтернативою останньому. Конкуренція на фінансовому ринку штовхає банки до активного розширення цих операцій, що висунуло банки в першу категорію фірм, осуще сгвляющіх лізингові операції. При цьому банки контролюють і незалежні лізингові фірми, надаючи їм кредити. Кредитуючи лізингові товариства, вони опосередковано фінансують лізингоодержувачів У формі товарного кредиту. До третьої категорії фірм, що здійснюють операції на основі лізингу, можна віднести різні посередницькі та торговельні фірми. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||