Головна
Головна → 
Фінанси → 
Бухгалтерський облік. Аудит → 
« Попередня Наступна »
С.М. Бичкова, Ц.Н. Янданова. БУХГАЛТЕРСЬКА ЗВІТНІСТЬ (Практичний посібник), 2008 - перейти до змісту підручника

Сутність фінансового аналізу як невід'ємної частини балансоведенія

У традиційному розумінні фінансовий аналіз являє собою метод оцінки і прогнозування фінансового стану організації на основі її бухгалтерської звітності. Одним з основних достоїнств бухгалтерської звітності є її аналітичні можливості. Важливість зумовлюється тією обставиною, що в умовах ринкової економіки бухгалтерська звітність господарюючих суб'єктів стає найважливішим елементом інформаційного забезпечення аналізу фінансового стану. У той же час сучасний фінансовий аналіз охоплює широке коло питань, які виходять за рамки традиційної оцінки фінансового стану, що проводиться на підставі даних бухгалтерської звітності. Однак для розрахунку показників фінансового стану організації достатньо інформації, що міститься в бухгалтерській звітності, центральне місце в якій займає бухгалтерський баланс.
Метою фінансового аналізу є отримання користувачами із застосуванням формалізованих аналітичних процедур фінансової оцінки («матеріальної» основи) ділових рішень і обгрунтування вибору оптимального рішення. Виходячи з цього бухгалтерський облік - це не тільки і навіть не стільки засіб реєстрації фактів господарської діяльності та звітності, скільки матеріал для читання та прийняття рішень.
Бухгалтерська звітність являє собою комплект взаємозалежних документів. Всі вони мають певну пізнавальну цінність, оскільки характеризують один і той же об'єкт, тільки з різних сторін. У бухгалтерському балансі в агрегованому вигляді наведені показники інших звітних форм. Тому аналіз фінансового стану зводиться до аналізу балансу, в силу того, що він є найбільш інформативною формою для аналізу й оцінки фінансового стану.
В даний час жорсткі вимоги до процедури вибору по-казателей, що характеризують фінансовий стан організації, а також до конкретної методики аналізу законодавчо не регла-ментіровать. За основу може бути прийнята методика, запропонована Федеральною службою з фінансового оздоровлення та банкрутства Росії (ФСФО). Вона викладена в методичних вказівках щодо проведення аналізу фінансового стану організацій, затверджених наказом ФСФО від 23 січня 2001 р. № 16.
У практиці економічної роботи використовуються такі методи фінансового аналізу організацій:
горизонтальний аналіз (тимчасової, динамічний) - порівняння кожної позиції фінансової звітності з попереднім періодом.
Наступним етапом в аналітичній роботі є застосування трендового методу аналізу - порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів та визначення тренду, тобто основної тенденції динаміки показника, зазвичай очищеної від випадкових впливів і індивідуальних особливостей окремих періодів;
вертикальний аналіз (структурний) - визначення структури підсумкових фінансових показників для виявлення впливу кожної позиції фінансово-економічного стану на результат в цілому. При цьому необхідно виділити дві основні риси вертикаль-ного аналізу: перехід до відносних показників дозволяє про-водити міжгосподарські порівняння комерційних організацій, що розрізняються за величиною використовуваних ресурсів і інших показ-ників об'єму; відносні показники згладжують негативний вплив інфляційних процесів, які можуть істотно ис- Кажан абсолютні показники фінансової звітності, тим самим ускладнивши їх зіставлення в динаміці;
порівняльний аналіз - як метод порівняння показників даної організації з показниками конкурентів і середньогалузевими або нормативними даними.
Аналіз фінансових коефіцієнтів (показників) - як метод розрахунку співвідношень між окремими позиціями бухгалтерського балансу або позиціями різних форм фінансової звітності, визначення взаємозв'язку показників та їх змін в часі. Фінансові коефіцієнти являють собою відносні показники фінансового стану організації. Вони розраховуються у вигляді відношення абсолютних показників фінансового стану та їх лінійних комбінацій. В умовах ринкової економіки відносні показники набувають нового, незрівнянно більш важливе, ніж раніше, значення в методиці фінансового аналізу у зв'язку з істотною обмеженістю інформації, що міститься в новій бухгалтерської звітності організацій.
У 20-ті роки минулого сторіччя дослідники балансу активно використовували відносні показники у фінансовому аналізі. В даний час система відносних показників позбавлена повноцінної впорядкованості. Часто дослідники пропонують надмірна кількість показників. На думку авторів, для узагальненої і точної характеристики фінансового стану організації та тенденцій його зміни достатньо порівняно невеликої кількості відносних показників. Важливо лише, щоб кожен з цих показників відбивав найбільш суттєві сторони фінансового стану, розкривав ефективність діяльності організації.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz