§ 4. Вільні економічні зони: визначення, класифікація, основні характеристики
СЕЗ являють собою самостійні територіально-географічні анклави з тим або іншим ступенем відособленості від решти економічного простору країни. У наукових публікаціях і звітах міжнародних організацій для характеристики різного роду зон використовується термін «вільні економічні зони». Однак цей термін не повною мірою відображає сутність цього явища. Так, в багатьох з них приємним економічні правила, важелі, спеціальні адміністративні закони аж ніяк не звільняють від певного правового та господарського режиму, а лише полегшують його, надають пільги, стиму-лирующие підприємництво. Крім того, для більшості країн, що розвиваються ці зони за своєю реальної суті є спеціальними в сенсі екстериторіальності, за умовами та рівнем життя населення зони, концентрації виробничого і кадрового потенціалу тощо У силу цього, такі зони правильніше називати «спеціальні економічні зони».
СЕЗ функціонують як в промислово розвинених (США, Англія, Японія, Німеччина), так і в країнах, що розвиваються, починаючи з «нових індустріальних країн» і до вельми слаборозвинених (Шрі Ланка, Гватемала та ін.). Є такі зони і в країнах Східної Європи, а також Китаї, В'єтнамі. Триває процес створення зон на території СНД.
більш глибоке включення країни в процес розвитку міжнародного поділу праці; збільшення випуску конкурентоспроможної продукції на експорт та забезпечення таким шляхом зростання валютних надходжень;
насичення внутрішнього ринку зацікавленої країни високоякісною продукцією, у першу чергу імпортозамінних товарами;
забезпечення прискореного впровадження у виробництво вітчизняних та іноземних науково-технічних розробок з подальшим використанням їхніх результатів у всій національній економіці;
навчання та підготовка кваліфікованих кадрів, менеджерів;
стимулювання економічного розвитку якоїсь чи території конкретної галузі виробництва; регіональні методи модернізації економіки в умовах її переходу від адміністративних принципів діяльності до ринкових. Практика створення та функціонування СЕЗ показує, що кожному їхньому типу (табл. 3) відповідає свій специфічний набір пільг і стимулів. До них належать такі:
зовнішньоторговельні пільги - введення спрощеного порядку здійснення зовнішньоторговельних операцій; фінансові пільги у вигляді встановлення низьких цін на комунальні послуги, зниження орендної плати, надання різних субсидій та ін; фіскальні пільги, які пов'язані з податковим стимулюванням;
Таблиця 3 Різновиди СЕЗ відповідно до господарської спеціалізацією
пільгові ставки за користування землею, водою, енергією;
пільгове оподаткування (для місцевих підприємств, для перевезеної за кордон продукції (для іноземних інвесторів) , для реінвестованого частини прибутку);
зниження федеральних податків;
прискорена амортизація;
звільнення експорту, виробленого в зоні, від квотування та ліцензування;
пільгові умови валютних розрахунків з федеральним бюджетом.
Умови створення ВЕЗ:
вигідне географічне положення;
визначення оптимальних розмірів;
наявність транспортної інфраструктури;? наявність виробничої інфраструктури;
наявність податкових пільг;
наявність спеціального валютного режиму;
наявність спеціального митного режиму;
наявність зовнішньоекономічних пільг.